Категорія: uncategorized

Відбулася робоча зустріч з представниками громадської організації «Дунайсько-Карпатська програма» щодо збереження лісових ділянок в Карпатському регіоні, що відповідають критеріям квазіпралісів і природних лісів.

За результатами проведених науковцями Львівщини досліджень в лісах Карпатського регіону виявлено унікальні ділянки старовікових букових насаджень віком близько 200 років, які є місцями зростання  рідкісних та цінних рослин, а також існування рідкісних видів тварин.

Збережені ділянки лісів у комплексі з типовими гірськими ландшафтами забезпечують існування багатого та різноманітного рослинного і тваринного світу, що підтверджено науковими обґрунтуваннями щодо створення природно-заповідних територій та об’єктів.

У співпраці з громадською організацією «Дунайсько-Карпатська програма»         департаментом ведеться робота щодо оголошення 12-ти заповідних об’єктів у лісах Сколівського, Славського та Самбірського лісових господарств.

У березні 2023 року за нашим поданням Львівською обласною радою пам’ятку природи місцевого значення «Близці» площею 90,1 га в лісах Славського лісового господарства.

«Оскільки, у процесі надання статусу об’єкта природно-заповідного фонду одним з основних етапів є погодження власників і користувачів природних ресурсів, переконані в позиції ДП «Ліси України» щодо важливості заповідання унікальних природних комплексів області.

Надання зазначеним територіям природоохоронного статусу дозволить зберегти залишки корінних природних старовікових лісів Українських Карпат.

Нагадаємо, що категорія «пралісові пам’ятки природи» є новою, в законодавстві з’явилася у 2017 році, а Львівщина першою в Україні оголосила у 2019 році 4 пралісові пам’ятки загальною площею понад 100 га.

Такі об’єкти мають важливе значення як майбутній науковий полігон для моніторингу та розробки дієвих заходів щодо збереження природних букових лісів», – зазначила т.в.о. директора департаменту Оксана Війтик.

Серед керівництва департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації участь в обговоренні взяв Руслан Гречаник. Під час зустрічі обговорили основні задачі Уряду та Парламенту України в найближчій перспективі для впровадження дієвих інструментів екологізації та декарбонізації економіки України, перспективи промислової еко-трансформації в Україні на найближче десятиліття, потенційні цілі для другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.

Нагадаємо, Стаття 4. Паризької угоди: «1. Для досягнення довгострокової глобальної температурної цілі, що визначена у статті 2, Сторони мають на меті якомога швидше досягти глобального піку викидів парникових газів, визнаючи, що досягнення такого піку потребує більш тривалого часу для Сторін – країн, що розвиваються, а також згодом домогтись швидких скорочень відповідно до найкращих наявних наукових знань для того, щоб досягти балансу між антропогенними викидами із джерел та абсорбцією поглиначами парникових газів у другій половині цього століття на основі справедливості та у контексті сталого розвитку і зусиль з викорінення бідності.
2. Кожна зі Сторін повинна готувати, повідомляти та підтримувати послідовні національно визначені внески, що вона має намір досягти. Сторони повинні вживати внутрішні заходи для пом’якшення зміни клімату з метою досягнення цілей таких внесків.
3. Кожен наступний національно визначений внесок Сторони буде прогресом у порівнянні з поточним національно визначеним внеском та відображати її найбільш можливі амбіції, відображаючи її спільну, але диференційовану відповідальність, а також відповідні можливості у світлі різних національних обставин.
4. Сторонам – розвиненим країнам слід продовжувати відігравати провідну роль через встановлення цільових показників абсолютного скорочення викидів у масштабах усієї економіки. Сторонам – країнам, що розвиваються, слід продовжувати посилювати свої зусилля щодо пом’якшення зміни клімату, і вони заохочуються до переходу згодом до цільових показників обмеження або скорочення викидів у масштабах усієї економіки у світлі різних національних обставин.
5. Підтримка має надаватися Сторонам – країнам, що розвиваються, для реалізації цієї статті відповідно до статей 9, 10 та 11, визнаючи, що більша підтримка Сторін – країн, що розвиваються, дозволить підвищити амбітність їхніх дій…»