Категорія: uncategorized

Міністерство охорони навколишнього природного середовища за ініціативою Смілянської міськрайонної громадської організації „Чорнобиль” та Громадського об’єднання Союз „Чорнобиль-Авто” проводить Всеукраїнську природоохоронну акцію „Чисте узбіччя”, що має на меті пошанування всіх, хто брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Захід передбачає, крім прибирання сміття, озеленення узбіччя автошляхів та місць відпочинку водіїв-перевізників.

Пропонуємо Всеукраїнську природоохоронну акцію „Чисте узбіччя” провести в рамках оголошеного Указом Президента України від 06.08.1998 № 855 „Дня довкілля” 19 квітня 2008 року і на майбутнє проводити її щороку в цей день.

Висаджені дерева будуть живим пошануванням пам’яті всіх загиблих ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.

Львівщина завжди славилися багатством ранньоквітучих декоративних рослин. Щороку з середини лютого до кінця травня у Львівській області, як і в інших областях України, відбувається торгівля рідкісними видами рослин, занесених до Червоної книги України. Обсяги торгівлі цими рослинами часом набувають злочинного характеру.

Висока декоративність та ранній термін цвітіння таких червонокнижних видів рослин, як білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний, шафран Гейфеля, рябчик шаховий тощо призводить до того, що збут цих рослин виходить далеко за межі їх ареалу.

Традиція привозити із заміської прогулянки чи дарувати букетик квітів зробила свою справу: багато рослин вже важко знайти в їх природних місцезростаннях.

Ця проблема характерна для густонаселених областей, до якої відноситься і наша область. Тому тут опинилися під загрозою не тільки ті рідкісні види, які занесені до Червоної книги України, але й широко поширені рослин, за долю яких до недавнього часу у нас не було сумнівів.

Зважаючи на вищенаведене, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було підготовлено та подано на розгляд Львівської обласної ради матеріали щодо охорони рідкісних та зникаючих видів рослин на території Львівської області, в тому числі список видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зростають на території Львівської області і потребують охорони, перелік регіонально-рідкісних видів рослин, які не занесені до Червоної книги України і потребують охорони у межах області. Ці списки та положення про регіонально-рідкісні види рослин, що потребують охорони у межах Львівської області, але не занесені до Червоної книги України рішенням Львівської обласної ради від 02.12.2003 року № 193 було затверджено.

З метою організації заходів по охороні ранньоквітучих, ендемічних, реліктових і таких, що знаходяться під загрозою знищення, рослин, а також, рослин, занесених до Червоної книги України та попередження правопорушень у цій галузі в області щорічно проводиться операція „Первоцвіт”. Іншими словами, відповідно до діючого законодавства, за порушення порядку придбання і збуту об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної книги України або за порушення вимог щодо охорони таких видів рослин, знищення або незаконне вилучення їх з природного середовища передбачена адміністративна відповідальність та нараховується шкода, яка іноді тягне за собою й кримінальну відповідальність.

Тому, з метою недопущення порушення вимог природоохоронного законодавства в частині незаконного збору і заготівлі, торгівлі рідкісними та зникаючими ранньоквітучими рослинами і первоцвітами, рекомендуємо органам місцевого самоврядування прийняти відповідні рішення щодо заборони продажу на ринках, вулицях, площах міст та інших населених пунктів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення і занесених до Червоної книги України. Працівникам лісової охорони необхідно вживати заходів щодо охорони рідкісних та зникаючих видів рослин в лісах. Громадянам бути свідомими і не губити декоративні дикоростучі рослини лише задля прихоті насолодитися їх запахом і красою. Кожен з нас повинен усвідомити, що перші весняні квіти відіграють важливу роль в житті лісу чи луки як природного комплексу, являючись їх невід’ємною частиною. Можна відновити пам’ятки мистецтва, історії, але неможливо відродити зниклі види, які „творились” десятки тисяч років. І не людиною, а природою.

Для відзначення нелегкої та сумлінної праці працівників природно-заповідної справи Президентом України підписано Указ № 629/2009 „Про День працівника природно-заповідної справи”.  Відтепер, щорічно 7 липня  в Україні відзначається професійне свято – День працівника природно-заповідної справи.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області проводиться щоденна кропітка робота з питань розвитку природно-заповідного фонду Львівщини.

Сьогодні до заповідних територій Львівщини належить 3 Національні Природні Парки, 1 природний заповідник, 4 регіональні ландшафтні парки, 3 ботанічні сади, 2 дендропарки, 41 заказник, 165 пам’яток природи, 1 зоологічний парк місцевого значення, 59 парків – пам’ятки садово – паркового мистецтва, 48 заповідних урочищ. Всіх об’єктів природно – заповідного фонду налічується 327 з територією понад 145 тис. га.

За ініціативи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області відповідно до Указу Президента України від 10.02.2010 року №156/2010 на території Бродівського, Буського та Золочівського районів створено Національний Природний Парк „Північне Поділля”.  Площа парку становить 15,6 тис. га.

З метою розширення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Держуправлінням ведеться робота зі створення у м. Львові ботанічної пам’ятки природи місцевого значення “Дендропарк Бенедикта Дибовського” орієнтовною площею 0,5 га. Це територія Львівського міського еколого-натуралістичного центру на якій зростає понад 110 видів та форм дерев і кущів. Держуправлінням зібрано всі необхідні матеріали і подано клопотання про прийняття рішення про створення цього об’єкту до Львівської міської ради.

Підготовлено проекти створення 2-ох об’єктів у Карпатському регіоні – лісового заказника місцевого значення “Дорбромильський” площею 93,0 га. та геологічної пам’ятки природи “Червона скеля” площею 1,7 га. Отримано позитивні висновки щодо їх створення від постійних землекористувачів – ДП “Старосамбірське лісомисливське господарство” та ДП “Сколівське лісове господарство”, погодження Сколівської та Старосамбірської райдержадміністрацій.

Держуправлінням оголошено проведення на території області Всеукраїнського конкурсу “Національне дерево України, про що видано наказ та визначено склад територіального журі за участю представників громадських природоохоронних організацій. Інформація про його проведення розміщена на ВЕБ-сторінці Держуправління

Вітаємо колег з професійним святом!

Занепокоєні постійним  збідненням флори та фауни, представники багатьох держав світу підписали Конвенцію про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), як основу еволюції і функціонування систем біосфери і сталого забезпечення потреб населення Землі. Нею проголошено збереження не окремих ланок природи, а всіх систем біосфери в глобальному масштабі.

20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття (резолюція 55/201). Від тоді, щорічно, 22 травня світова спільнота відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity).

Щорічне святкування Міжнародного дня біологічного різноманіття — чудова можливість ще раз згадати про необхідність збереження біорізноманіття та усвідомити відповідальність за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.

З метою збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду області, відтворення, збереження та раціонального використання біоресурсів Львівщини Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області проводиться значна робота.

На сьогоднішній день на території Львівської області налічується 347 об’єктів природно – заповідного фонду загальною площею понад 148,0 тис. га, з них загальнодержавного значення – 25 об’єкти площею понад 64,0 тис. га, місцевого значення – 322 об’єкти площею більше – 83,9 тис. га На частку заповідного фонду припадає майже  6,8% території області.

На заповіданих територіях охороняються 108 видів рослин, які занесені до «Червоної книги України» і 259 регіонально  рідкісні види, а також 198 регіонально  рідкісних видів тварин, що потребують охороні.

З ініціативи Держуправління у Львівській області з метою збереження біологічного різноманіття затверджений перелік видів рослин і тварин, які потребують охорони.

За останні роки в області створено:

• У 2010 р. створено два об’єкти у Карпатському регіоні – лісовий заказник місцевого значення «Добромильський» площею 93 га, геологічну пам’ятку природи місцевого значення «Красний Камінь» площею 1,7 га. та дендропарк ім. Б.Дибовського площею 0,644 га у м.Львові.
• Указом Президента України від 10.02.2010 року на території Бродівського, Буського та Золочівського районів створено національний природний парк «Північне Поділля» площею понад 15,0 тис. га.
• У 2011 році створено 18 об’єктів природно-заповідного фонду із них парк пам’ятка садово-паркового мистецтва «Замковий парк XVII ст. у м. Жовкві» площею 13,9 га, ландшафтний заказник «Базиївка» в околицях м.Жидачів площею 20,0 га та 16 пам’яток природи місцевого значення на території Сокальського, Золочівського, Жидачівського, Жовківського, Перемишлянського, Самбірського, Сколівського та Турківського районів.

В рамках реалізації Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області на 2020 рік з ініціативи та за участю Держуправління науковцями Львівського національного університету ім. Івана Франка та Інституту екології Карпат НАН України розробляється Проект створення регіонального ландшафтного парку «Стільське Горбогір’я». Парк створюється на території 2-ох адміністративних районів – Миколаївського та Пустомитівського. Орієнтовна площа парку 10-12 тис. га.

З ініціативи Держуправління за сприяння обласного фонду охорони навколишнього природного середовища видано довідник – атлас «Заповідні території Львівщини», довідник «Рідкісні та зникаючі рослини Львівщини». З електронними версіями довідників можна ознайомитися на ВЕБ-сторінці Держуправління за адресою:  www.ekology.lviv.ua

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області закликає всіх шанобливо ставитися до навколишнього природного середовища, берегти все те, що матінка природа дарує нам.

Довідково: Біорізноманіття – це термінологічна парасолька для визначення різноманіття природи, яке включає в себе всі види тварин, рослин і мікроорганізмів, екосистем і екологічних процесів, що в них відбуваються.

В цьому році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь  відзначається під девізом «Піклування про водно-болотні угіддя є відповіддю змінам клімату». Цей девіз є дуже своєчасним, тому що є багато чого сказати на глобальному та національному рівнях щодо впливу змін клімату на водно-болотні види та екосистеми, щодо ролі водно-болотних угідь при зменшенні впливу змін клімату та інше.

2 лютого є днем, з якого в 1971 році розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою Рамсарська конвенція за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані). 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн – Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін, яка проводить свої наради один раз на три роки. Остання – 10-а нарада Конференції Договірних сторін відбулася у жовтні-листопаді 2008 року у м. Шангвон (Республіка Корея).

Згідно із статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

В даний час перелік включає 1883 угіддя загальною площею біля 185 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис.га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 2003 році: Шацькі озера, Заплава р.Прип’ять, Заплава р.Стохід (Волинська область); Озеро Кугурлуй; Озеро Картал; Кілiйське гирло; Озеро Сасик; Система озер Шагани-Алібей-Бурнас, Межирiччя Днiстра-Турунчука, Північна частина Дністровського лиману (Одеська область), Тилігульський лиман (Одеська та Миколаївська області), Дельта р.Днiпра, Тендрівська затока (Херсонська область), Ягорлицька затока (Херсонська та Миколаївська області), Каркінiтська та Джарилгацька затоки, Центральний Сиваш, Схiдний Сиваш (Херсонська область та АР Крим), Молочний лиман, Коса Обитічна та затока Обитічна, Гирло р.Берди з косою Бердянською та затокою Бердянською (Запорізька область), Затока Білосарайська та коса Бiлосарайська, Затока Крива та коса Крива (Донецька область). А 29 липня 2004 року Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України: Аквально-скельний комплекс Карадагу (Карадазький природний заповідник), Аквально-скельний комплекс мису Казантип (Казантипський природний заповідник), Аквально-прибережний комплекс мису Опук (Опукський природний заповідник), Бакотська затока і  Пониззя річки Смотрич (обидва угіддя у складі національного природного парку „Подільські Товтри”), Торф‘яно-болотний масив Переброди (Рівненський природний заповідник), Поліські болота (Поліський природний заповідник), Великий Чапельський під (біосферний заповідник „Асканія-Нова”), Дніпровсько-Орільська заплава (Дніпровсько-Орільський природний заповідник), Заплава Десни (Деснянсько-Старогутський національний природний парк), Озеро Синевир (національний природний парк „Синевир”).

Відповідно до статті 5 Конвенції та Резолюції VII.19 (1999) щодо міжнародного співробітництва у 2000 року Україною спільно з Республікою Білорусь було створено транскордонне водно-болотне угіддя «Стохід-Прип’ять-Простир».

Загалом Україна має досить важливі водно-болотні угіддя. Біля 4 відсотків її території вкрито поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставами тощо), а відкриті заболочені землі складають біля 1,6 відсотка. Україна має також великі морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема під час міграцій птахів.

На території Львівської області водно-болотних угідь міжнародного значення немає.  Однак науковцями Державного природознавчого музею НАН України (м. Львів) та інших наукових установ проведена інвентаризація водно-болотних угідь в Карпатському регіоні України. За результатами проведеної інвентаризації підготовлені пропозиції щодо надання міжнародного статусу потенційному об’єкту “Верхове болото “Надсяння””, який розташований в межах Регіонального ландшафтного парку “Надсянський” поблизу с. Боберка на території ДП “Боринський лісгосп”. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області підтримало звернення науковців і звернулося до Мінприроди з пропозицією створення ВБУ міжнародного значення в межах РЛП «Надсянський».

В Україні питання охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем регулюються Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991) та Водним кодексом України (1995), зокрема, взято під охорону прибережні смуги (шириною від 25 до 100 м в залежності від величини річки чи водойми та не менше 2 км для приморської зони), створюються водоохоронні зони, а найцінніші природні комплекси заповідаються. Пріоритетами національної політики у цій сфері охорони є виявлення цінних водно-болотних угідь, забезпечення їх охороною, а також екологічно безпечне використання їх ресурсів.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. І всі ми маємо цього прагнути, бо інакше не зможемо подолати нищівні для довкілля країни тенденції, що можуть вилитись у катастрофічні явища для всієї планети.