2 жовтня 2023 року розпочнеться другий конкурс проєктних пропозицій у рамках Програми Interreg «Дунайська регіональна програма 2021-2027».

Прийняти участь у конкурсі зможуть представники 14 країн – учасниць, а саме: Австрія, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Німеччина, Угорщина, Румунія, Словаччина, Словенія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна. Детальна інструкція та форма заявки буде доступна з дня відкриття конкурсу на офіційній сторінці Програми за посиланням.

Загальний бюджет Програми складає 286 мільйонів євро. Фінансування проєктів здійснюватиметься на поворотній основі шляхом відшкодування витрачених коштів на заходи в рамках реалізації проєктів, переможці конкурсу зможуть отримати відшкодування за рахунок коштів Програми у розмірі 80%.

Пріоритетами співпраці в рамках Програми є:

  • “Розумніший Дунайський регіон”, спрямований на розвиток інновацій та технологій, формування навичок для смарт-спеціалізації та підприємницької діяльності;
  • “Зеленіший, низьковуглецевий Дунайський регіон”, спрямований на відновлювані джерела енергії, адаптацію до змін клімату, покращення водних ресурсів, біорізноманіття;
  • “Більш соціальний Дунайський регіон”, спрямований на доступний ринок праці, знання, освіту, соціально-економічний розвиток через спадщину, культуру та туризм;
  • “Краще управління співпрацею”, спрямований на посилення спроможності територіального управління.

 Приймати участь у конкурсах Програми можуть державні органи, органи місцевого самоврядування, територіальні громади, наукові інститути, навчальні заклади, агенції регіонального розвитку, природні парки, інші неприбуткові організації в Україні.

Детальніша інформація про Програму Interreg «Дунайська регіональна програма 2021-2027» доступна за посиланням https://www.interreg-danube.eu/.

Хочемо звернути Вашу увагу, усі зацікавлені учасники мають заповнити Google-форму, розміщену за посиланням https://forms.gle/2WL73dHx45XoxZdj7,                            до 10 серпня 2023 року.

«Програма Interreg «Дунайська регіональна програма 2021-2027» була затверджена Європейською Комісією у листопаді 2022 року, унікальність цієї Програми у тому, що вона створює так звану платформу для тісної співпраці у стратегічних напрямках між країнами-учасниками Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону» – зазначила Оксана Війтик, т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів.

Чому важливо адаптуватись до зміни клімату?

Операційним планом реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року передбачено здійснення оцінки ризиків та вразливості населених пунктів до зміни клімату.

Нагадуємо що 03.06.2023 Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило Методичні рекомендації для здійснення оцінки ризиків та вразливості соціально-економічних секторів та природних складових до зміни клімату з якими можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0386926-23#Text

Здійснення оцінки ризиків та вразливості населених пунктів до зміни клімату – це інструмент, що дозволяє громадам зрозуміти наявні кліматичні загрози та спрогнозувати можливі ризики, виявити причини вразливості кожного із секторів (транспорту, енергетики, біорізноманіття, охорони здоров’я, лісових, водних ресурсів, сільського господарства, населення і т.д).

Як наголосила Оксана Війтик, т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, – «Так як наша країна щодня стикається з негативними наслідками кліматичних змін, оцінка ризиків вразливості до зміни клімату має бути одним із перших етапів планування відновлення та розбудови громади, для того щоб знати, які додаткові загрози можуть з’явитися через зміну клімату, як це вплине на розвиток громади та як цьому протидіяти».

Ініціатива Європейського Союзу “Угода мерів” допомагає громадам адаптуватися до зміни клімату. Громади-підписанти добровільно зобов’язуються реалізувати енергетичні та кліматичні цілі Євросоюзу – розробляють Плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК). Долучившись до Угоди Мерів, громада отримує доступ до консультацій її технічних спеціалістів, європейських фінансових механізмів підтримки реалізації запланованих заходів та прикладів реалізації заходів з адаптації інших європейських громад.

Дізнатись деталі та можливість приєднання до Угоди Мерів можна за посиланням: https://com-east.eu/uk/pro-nas/ugoda-meriv/

Тривають роботи з реалізації проекту «Будівництво муніципальних потужностей для механічної та біологічної переробки твердих побутових відходів» у Львові

Сьогодні заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Юрій Бучко і т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик в рамках робочого візиту відвідали будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів по вул. Пластовій.

Оглянули хід виконання робіт з будівництва комплексу.  Станом на сьогодні вже виконано підрядником 100 % робіт з проектування та на 80 % виготовлено робочу документацію. Будівельні роботи виконано на 30%.

За результатами міжнародного тендеру, будівництво заводу здійснює польська компанія Control Process S.A. Загальна вартість договору (обладнання та роботи) становить 34,817 млн. євро.

Проект реалізується на основі умов контрактів, які розроблені Міжнародною федерацією інженерів-консультантів FIDIC. Комплекс послуг з інженерно-технічного нагляду та контролю за якістю та безпечністю виконання будівельно-монтажних робіт здійснює литовська компанія Hidroterra Ltd, яка була відібрана на підставі міжнародного конкурсу та погоджена ЄБРР.

Підрядник відповідно до умов контракту має забезпечити відповідне технологічне обладнання, яке забезпечить прийом, сортування, біологічну обробку твердих побутових відходів і отримання у підсумку вторсировини (пластик, папір, картон, скло, метал), відновленого палива (pre-RDF) і біологічно-інертних залишків, які будуть захоронятися на полігоні твердих побутових відходів.

Т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик зазначає: «Попри усі дискусії які точаться у суспільстві навколо будівництва і впровадження сміттєпереробних заводів на території України, ми, як європейська держава, не можемо і надалі захоронювати усі відходи на полігонах. Сортування і переробка відходів – це екологічна альтернатива звичайному їх захороненню. Функціонування даного заводу у Львові дозволить скоротити кількість використовуваних ресурсів, зменшити навантаження на існуючі полігони твердих побутових відходів, а також знизити викиди парникових газів».

Щодо врегулювання проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, у зв’язку з відміною з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, та прийняттям Закону України від 13.07.2023 № 3227-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля» повідомляє наступне:

На період дії воєнного стану в Україні, громадські слухання у процесі оцінки впливу на довкілля проводитимуться в режимі відеоконференції.

Отже, з 31.07.2023 у пункті 5 оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання повинен зазначати інформацію про дату та час проведення громадських слухань та надавати посилання для підключення до відеоконференції.

Посилання для підключення до відеоконференції створюватиметься Департаментом та надаватиметься суб’єкту господарювання під час узгодження з ним дати та часу проведення громадських слухань.

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб’єктом господарювання відповідно до вимог частини третьої статті 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Громадські слухання проводитимуться відповідно до вимог Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 989, за виключенням того, що вони відбуваються в режимі відеоконференції.

Також Міндокілля наголошує, що з 31.07.2023 розмір плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля обраховується відповідно до наказу Міндовкілля від 03.09.2020 № 117 з урахуванням плати за проведення громадських слухань.

Щодо питання узгодження надання посилання для підключення до відеоконференції під час проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля у Львівській області, просимо звертатись за телефоном (032) 238-73-83, або на електронну пошту: envir@loda.gov.ua, контактна особа – Сорока Назарій Любомирович.

Запрошуємо до щорічного Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day»

Обласна державна адміністрація запрошує долучитися до Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day», який щорічно проводить Всеукраїнськиий молодіжний рух «Let’s do it Ukraine» спільно з міжнародним рухом «Let’s Do It World» за підтримки Міністерства молоді та спорту України.

Метою заходу є екологічне відновлення країни, формування дбайливого ставлення до довкілля, створення сприятливих умов для розвитку волонтерства і самореалізації української молоді.

Цього року Всесвітній день прибирання заплановано провести 16 вересня з дотриманням обмежень, які діють на період війни.

Відтак, усіх  охочих запрошуємо до участі у заході. Водночас,  з метою сприяння  у проведенні Всесвітнього дня прибирання, просимо керівників  установ та організацій взяти участь у онлайн засіданні організаційного комітету з його підготовки, яке відбудеться 01 серпня 2023 об 11:00.

Реєстрація учасників робочої зустрічі за посиланням: https://forms.gle/5KzuiX8H6cmyazx9A  до 17:00 30 липня 2023 року.

 

Вітаємо українців з Днем Української державності!

28 липня Україна вже вдруге відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. День Державності відзначається того ж дня, коли вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України.

Цей день нагадує всім нам, що українці мають власну історію державотворення і закликає пам’ятати кожен етап її становлення та людей, які доклали до цього зусиль.

Українці є вільним народом, право бути незалежною нацією ми заслужили і постійно виборюємо.

Берегти єдність, працювати разом на перемогу найважливіше національне завдання, яке всі ми обов’язково маємо виконати задля мирного та незалежного майбутнього.

 

 

Будівництво каналізаційної мережі в м. Глиняни Львівського району Львівської області

Будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд в м. Глиняни розпочато у 2014 році. Загальна кошторисна вартість робіт згідно проєктної документації складає 41 687,52 тисяч гривень.

В результаті реалізації проєкту будуть збудовані каналізаційні мережі протяжністю 5 км, облаштовані 5 каналізаційно насосних станцій, встановлено системи очищення стічних вод потужністю 350 м3/добу з можливістю у подальшому збільшення потужностей до 1000 м3/добу, що у свою чергу забезпечить усунення забруднення неочищеними стічними водами грунтів та р. Перегноївка притоки р. Полтва, яка належить до басейну р. Західний Буг. Станом на сьогодні будівельні роботи виконано на 95%.

У 2023 році заплановано завершити будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі – 1 974,0 тис. грн. та коштів місцевого бюджету – 493,0 тис. грн.

Оксана Війтик, т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів зазначає – завдяки впровадженню природоохоронного заходу «Будівництво каналізаційних мереж в м. Глиняни Золочівського району Львівської області» до каналізаційної системи буде під’єднано понад 1500 мешканців міста, а також поліклініка, притулок, школа, дитячий садочок, музична школа, що у значній мірі вплине на покращення санітарного та екологічного стану міста та річок басейну Західного Бугу.

 

Що означають результати Міжнародної конференції з питань реформ в Україні для довкілля та клімату?

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації прийняв участь в онлайн-обговоренні «Що означають результати Ukraine Recovery Conference 2023 для довкілля та клімату?» що було ініційоване та організоване Українською кліматичною мережею та стосувалося конференції URC 2023, яка проходила 21-22 червня в Лондоні.

 

Експерти в галузі екології та енергетики, представники громадськості говорили про плани уряду та міжнародних партнерів щодо відновлення та відбудови України внаслідок російської агресії та як вони відповідають «зеленій» повоєнній відбудові країни.

 

Зокрема обговорення стосувалося наступних тем:

– чи відповідають заяви URC 2023 принципам зеленого відновлення та боротьбі зі зміною клімату;

– як Україні забезпечити відповідність повоєнної відбудови принципам сталого розвитку та збереження довкілля;

– за якими принципами має відбуватися відбудова енергетичного сектору;

– роль громад у зеленій відбудові країни;

– як громадам врахувати зміну клімату та адаптацію до неї у планах повоєнного відновлення

 

Як зазначила  т.в.о директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Оксана Війтик: «Повоєнне відновлення та зелена відбудова громад України повинна відповідати принципам сталого розвитку та збереження довкілля. А для залучення коштів ззовні на повоєнне відновлення громадам слід готувати свої стратегії та плани вже сьогодні».

 Матеріли конференції з питань відновлення України (URC23) за посиланням:

https://ua.urc-international.com/urc-2023-info

Проведення заходів з нагоди 20-тирічя українсько-польського транскордонного співробітництва

У рамках проведення заходів з нагоди 20-тирічя українсько-польського транскордонного співробітництва, презентуються найкращі проекти Програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

«Для нас цінно і важливо, що одним із десяти успішно реалізованих об’єктів є еколого-просвітницький візит-центр Яворівського НПП, збудований в рамках Проєкту «РовеЛове Розточчя – разом попри кордони». Це шлях, який ми протягом 5-ти років пройшли спільно з партнерами проєкту задля створення умов для якісної екологічної освіти, популяризації та збереження природної спадщини, поліпшенню іміджу та привабливості регіону Розточчя», – зазначила Оксана Війтик.

За 20 років Польсько-українського транскордонного співробітництва! Маю чесь представляти вже другий реалізований проект з твердим компонентом: «РовеЛове Розточчя – разом попри кордони».

У відпочинковому осередку «Верещиця» Яворівського НПП відбулося святкування 20-річчя Польсько-українського транскордонного співробітництва.

– Представництвом Програми Interreg NEXT Польща-Україна проведено заходи, які демонструють ефекти найкраще реалізованих проєктів Програми ПБУ 2014-2020.

– Одним із десяти успішно реалізованих об’єктів є еколого-просвітницький візит-центр Яворівського НПП, збудований в рамках Проєкту «РовеЛове Розточчя – разом попри кордони». Для учасників провели цікаву екскурсію, майстер-клас з розпису Яворівської іграшки та віртуальну подорож Розточчям за допомогою 3D окулярів.

 

 

Актуальна інформація про якість поверхневих вод басейнів річок Західного Бугу та Сяну

Басейновим управлінням водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну у червні проведено черговий моніторинг якості поверхневих вод в межах української частини басейну р. Вісли.

Моніторинг проводився на 23-х затверджених пунктах спостережень, а саме на 17-ти створах суббасейну Західного Бугу та 6-ти – в межах суббасейну Сяну.

Аналізи якості води включали визначення фізико-хімічних та хімічних показників якості води (у т. ч. вмісту органічних і біогенних речовин, пестицидів, важких металів, поліароматичних і галогенованих вуглеводнів, алкілфенолів, трихлорбензолів, медикаментів).

Згідно програми державного моніторингу, в межах української частини басейну р. Вісли знаходиться 8 пунктів спостереження на транскордонних ділянках та один створ – в місці питного водозабору.

У червні найнижча якість води виявлена:

– у р. Полтві – за вмістом розчиненого кисню, органічних, біогенних речовин, СПАР, галогенопохідних вуглеводнів, пестицидів тощо;

– у р. Західний Буг нижче гирла р. Полтви – за вмістом органічних і біогенних речовин, пестицидів;

– у р. Вишні – за вмістом пестицидів;

– у р. Малехівці в с. Малехів – за вмістом органічних та біогенних речовин;

– у р. Маруньці нижче м. Винники – за вмістом органічних та біогенних речовин;

– у р. Свині нижче м. Жовква – за вмістом органічних та біогенних речовин, пестицидів.

Порівняно з попереднім звітним періодом (травень 2023 р.) погіршилася якість води в р. Західний Буг на ділянці м. Кам’янка-Бузька – с. Літовеж, в р. Раті, р. Малехівці, р. Свині та в р. Вишні. За цей період покращилася якість води в р. Полтві (с. Кам’янопіль) і в пункті спостережень «р. Західний Буг – м. Буськ».

Якість води в інших створах суттєво не змінилася.

Найкраща якість води спостерігалася в р. Завадівці, р. В’яр (Вігор).

«З метою покращення якості води, з обласного фонду ОНПС  цього року передбачено понад 76 млн гривень на будівництво і реконструкцію споруд для очищення стічних вод та каналізаційних мереж у наступних населених пунктах: с. Глиняни Золочівського району, с. Давидів, с. Пасіки-Зубрицькі та с. Солонка Львівського району, с. Міженець Самбірського району, с. Добряни Стрийського району, м. Дрогобич, м. Жидачів, м. Пустомити» – зазначила Оксана Війтик – т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації.

Зазначимо, що на сайті ЕкоЗагроза (http://surl.li/fpqyb) працює безкоштовна послуга – моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів за хімічними показниками, де  відображається інформація щодо оцінки води у визначених пунктах спостережень.