Категорія: Новини

Відбулася зустріч керівництва департаменту екології та природних ресурсів з представниками ведмежого притулку “Домажир”. У центрі розмови — розвиток партнерства у сфері екологічної освіти та виховання.

Сторони обговорили нові формати взаємодії — зокрема, проведення спільних екоівентів, спрямованих на формування відповідального ставлення до природи серед дітей і молоді, просування сучасних екологічних цінностей — від сталого розвитку й дбайливого ставлення до природи до захисту диких тварин і збереження природних ресурсів. “Домажир” є прикладом сучасного екоосвітнього простору, і спільна робота з департаментом відкриває нові можливості для масштабування цього досвіду на рівні області.

Директор департаменту екології та природних ресурсів Володимир Корда зазначив, що екологічна свідомість формується з дитинства — у родині, школі та через щоденний приклад. Важливо, аби діти з раннього віку не лише отримували знання про природу, а й розуміли свою відповідальність за неї. “Домажир” — це ефективний майданчик для екологічної просвіти і ми бачимо потенціал у спільній роботі задля формування екологічного мислення.

31.08.2025 відбудеться нарада щодо підготовки до впровадження Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набирає чинності вже 8 серпня 2025 року.

Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації  запрошує суб’єктів господарювання та представників (експертів, які мають практичний досвід у сфері охорони атмосферного повітря) взяти участь у нараді, яка відбудеться 31.08.2025 о 11:00 за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 98.

Метою наради є обговорення питання щодо якісної підготовки документів, узгодження підходів до розроблення та подання необхідної документації, а також  застосування в подальшому Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набирає чинності  8 серпня 2025 року та створює правову основу для отримання промисловими підприємствами інтегрованого довкіллєвого дозволу на кожну установку.

Закон передбачає впровадження інтегрованого підходу до контролю за промисловим забрудненням на основі найкращих доступних технологій (НДТМ), що стане важливим кроком у напрямку екологічної трансформації країни.

Володимир Корда, директор департаменту зазначає, що зараз ми стоїмо на порозі нової екологічної реальності. Впровадження Закону про інтегроване запобігання стане викликом і водночас можливістю для української промисловості перейти на сучасні, більш чисті технології. Проте для ефективного старту ми маємо вже сьогодні забезпечити високу якість обґрунтовуючих документів, прозорість процедур та спільне бачення вимог. Саме для цього ми й проводимо подібні наради — щоб бути готовими не на папері, а в дії.

Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-20#Text

Постанова «Про затвердження вимог і змісту заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2025-%D0%BF#Text

Ми продовжуємо впровадження сучасних цифрових рішень у сфері охорони довкілля. Відтак 25.07.2025 відбувся другий етап тестування інформаційної системи видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (ІДД) в електронному вигляді.

У робочій зустрічі прийняли участь представники Міндовкілля, експерти та фахівці в області екології та права, бізнесу та громадськості.

Нова система видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу є важлива складова на шляху до спрощення процедур для бізнесу, підвищення прозорості рішень, ще більшого залучення громадськості та приведення екологічного регулювання у відповідність до стандартів ЄС.

Що відбувалося на другому етапі тестування?

• Тестували функції видачі висновку компетентними органами, зокрема на прикладі Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації.

• Провели покрокове випробування процедури підготовки висновку в системі.
• Перевіряли зручність інтерфейсу для заявників та можливості взаємодії з іншими державними реєстрами.

Володимир Корда, директор департаменту зазначає, що цифровізація процедури отримання ІДД це вагоме технічне оновлення. Це принципово новий підхід до взаємодії держави, бізнесу та громадськості у сфері охорони довкілля. Ми хочемо, щоб система була максимально зручною, зрозумілою та відкритою. Тестування дозволяє врахувати реальні потреби користувачів та вдосконалити процес ще до офіційного запуску.

Нагадаємо, 8 серпня 2025  набирає чинності Закон України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-20#Text

Постанова «Про затвердження вимог і змісту заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2025-%D0%BF#Text

Важливо: суб’єкти господарювання (оператори установок), які провадять або будуть провадити види діяльності, визначені Законом, будуть мати можливість  на протязі 4-х років користуватись  секторальним дозволом

Протягом останніх днів значно збільшилася кількість випадків випалювання сухої рослинності. Основними причинами виникнення пожеж на відкритих територіях є людська діяльність. Варто пам’ятати, що достатньо навіть одного непогашеного сірника для того, щоб спровокувати масштабну пожежу в екосистемі.

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.

Негативні наслідки для довкілля від спалювання сухостою:

1. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.
2. Вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи верхні частини їх коріння.
3. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайченята, їжаки, жаби.

4.Під час згоряння рослинних залишків у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

5. Із сухою травою як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук.

6.Спалювання сухої рослинності призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, займання будинків, машин, лінії електропередач, газопроводів, полігонів з відходами, через дим виникає загроза дтп. Ці пожежі ставлять під загрозу підприємства критичної інфраструктури і часом коштують бюджетові десятки мільйонів гривень.

7. Та найтрагічніше, що через самовільні підпали гинуть люди. З початку 2025 року внаслідок пожеж в природних екосистемах загинуло 5 осіб, травмовано 7 осіб. Також від пожеж в екосистемах знищено 55 будівель.

«Ми стикаємось із серйозною проблемою — масовим випалюванням сухої рослинності. Це явище не тільки шкодить природі, а й становить загрозу для життя людей, їхніх домівок. Вогонь знищує усе на своєму шляху — від мікроорганізмів у ґрунті до диких тварин, які не встигають втекти. Закликаю мешканців області усвідомити відповідальність кожного з нас за збереження довкілля. Спалювання сухостою — це не лише руйнування навколишнього середовища, а й діяльність, яка заборонена законом. Природу потрібно берегти, а не спалювати!» – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Володимир Корда.