Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

 

Указом Президента України від 01.12.2008 року № 1129/2008 “Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів” на території Львівської області передбачено створення національного природного парку “Пам’ятка Пеняцька” (робоча назва – “Північне Поділля”).

 

Створення НПП “Північне Поділля” передбачено також Регіональною програмою розвитку заповідної справи у Львівській області до 2020 року, затвердженою Львівською обласною радою від 02.12.2008 року № 765.

 

Проектований парк має охопити частково територію Бродівського, Золочівського та Буського районів області. У фізико-географічному аспекті – це територія Гологір та Вороняків. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок р. Західний Буг, що має міждержавне значення.

 

Територія, яку передбачається включити до складу проектованого національного природного парку (НПП) “Пам’ятка Пеняцька” (робоча назва – “Північне Поділля”), належить до найцінніших у природничому та культурно-історичному аспектах територій України.

 

З геоморфологічної точки зору цей регіон давно привертав увагу дослідників (перші праці стосуються середини XIX століття) як приклад формування унікальної горбогірної території, в геологічній основі складеної карбонатними породами крейдяного віку. Особливості геології та геоморфології регіону є визначальними для забезпечення унікальної ролі цієї території для збереження й подальшого розвитку рослинного й тваринного світу рівнинної частини України у період антропогену, зокрема в часи материкових зледенінь та постгляціальний час. 

 

У природничому аспекті ця територія становить особливий інтерес як регіон, де сформувалися унікальні осередки реліктових екстразональних степових угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу основного домінанта – бука лісового, й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Флора проектованого парку в межах попередньо визначеного контуру налічує понад 1600 видів судинних рослин (майже третина флори України). Загалом на території проектованого парку поширено понад 200 видів рослин різного статусу охорони (Червона книга України, Європейський список, Бернська конвенція, регіонально рідкісні) та близько 30 охоронюваних видів тварин. Понад 40 синтаксонів рослинності проектованого парку включені до Зеленої книги України.

 

Унікальність природничого статусу проектованого парку полягає також і в тому, що регіон північно-західного поділля розташований в екотонній зоні між Широколистяно-лісовою та Лісостеповою геоботанічними областями, що зумовлює надзвичайне багатство усіх складових біоти – флори, фауни, синтаксономічного складу рослинності тощо (екотонний ефект).

 

На території проектованого парку бере початок транскордонна р. Західний Буг, що має міжнародне значення. У верхів’ях Західного Бугу збереглися унікальні болотні масиви з домінуванням реліктових зникаючих видів у рослинному покриві (меч-трави болотної, осоки Девелової, сашника іржавого) у складі яких росте багато рідкісних і зникаючих видів, що охороняються на світовому рівні. На цій території представлена єдина в Україні популяція ложечниці піренейської, яка, за найновішими даними спеціальних популяційно-генетичних досліджень, є унікальною і має винятково важливе значення в аспекті визначення історії розвитку рослинного покриву Східної Європи. Крім того, ця територія має важливе значення як водно-болотні вгіддя і в майбутньому заслуговує включення до Рамсарського переліку.

 

Створення природного національного парку сприятиме збереженню унікальних об’єктів природи загальноєвропейського значення.

 

На території проектованого парку розташовані об’єкти так званого «Золотого кільця» замків Львівщини: Золочівський, Підгорецький та Олеський замки, монастир у с. Підкамінь, що веде свою історію від XIII століття, давньослов’янське городище Пліснеськ, численні храми та інші пам’ятки культури.

 

З регіоном пов’язані події новітньої історії: Першої та Другої світових воєн, визвольних змагань українського народу тощо.У регіоні вже почала формуватися відповідна туристична інфраструктура, орієнтована на активне використання наявних природних та культурно-історичних цінностей в цілях рекреаційно-екскурсійного обслуговування туристів. Створення національного парку сприятиме подальшому розвитку туристичної індустрії та інфраструктури регіону, забезпечить можливість координації розробки стратегії сталого розвитку регіону.

 

За поданням Держуправління головою Львівської облдержадміністрації видано розпорядження від 02.02.2009 року № 67/0/5-09 “Про затвердження Плану заходів на 2009 рік щодо створення національного природного парку “Пам’ятка Пеняцька (робоча назва “Північне Поділля”) (І етап). Цим розпорядженням затверджено склад робочої групи зі створення парку, до складу якої увійшли представники Держуправління, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, науковці області.

 

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” Держуправлінням  подано клопотання в Мінприроди щодо створення національного природного парку “Пам’ятка Пеняцька” (робоча назва “Північне Поділля”), яке схвалено Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

 

Відбулося 5 робочих нарад за участю членів робочої групи щодо розробки проекту створення парку. Підготовлено попереднью картосхему проектованого парку. Площа парку становитиме орієнтовно 15 – 20 тис. га.

 

Парк буде установою загальнодержавного значення.

 

 Сильні сторони створення парку:

  1. Чисте довкілля, збереженість природних ресурсів.
  2. Збереженість культурних та господарських традицій.
  3. Нові робочі місця (орієнтовно 40- 60).
  4. Поступлення в місцеві бюджети з Державного бюджету (установа загальнодержавного значення).
  5. Сприяння розвитку туризму.
  6. Інвестиційна привабливість території.
  7. Увага світової спільноти.

 

До парку повинні увійти території 29 міських, селищних і сільських рад Золочівського, Бродівського, Буського районів.

 

Зараз розпочато опрацювання картографічного матеріалу в частині визначення конфігурації проектованого парку і визначення переліку землевласників і землекористувачів, території яких увійдуть до його складу.

 

У системі національної екомережі проектованому парку належатиме особливе місце, оскільки він забезпечить функціональне поєднання західної частини Галицько-Слобожанського екокоридору в цілісну структуру. Завдяки формуванню структурно-функціонально цілісної системи природних ядер західної частини цього коридору, котрі приурочені власне до північно-західного Поділля, буде забезпечено ефективне поєднання національної екомережі з загальноєвропейською через заповідні території та допоміжні елементи екомережі Розточчя – з Польським Розточчя, а через долину Західного Бугу з меридіональним екокоридором «Буг».