Державні станції моніторингу повітря та громадські датчики — у чому різниця?

Останніми роками мешканці Львівщини все частіше цікавляться якістю атмосферного повітря. На мапах можна побачити десятки різних показників – від державних станцій до громадських датчиків, встановлених активістами чи окремими громадськими організаціями.

 Але чи однаково їм можна довіряти? Давайте розбиратися!

Державні станції моніторингу якості повітря
Це офіційні пункти спостережень, які працюють за затвердженими державними та європейськими стандартами:

• використовують сертифіковане та регулярно каліброване обладнання;
• вимірюють широкий перелік забруднювальних речовин (PM2.5, PM10, NO₂, SO₂, CO, озон тощо);
• забезпечують високу точність і достовірність даних;
• формують офіційну інформацію для прийняття управлінських рішень, звітності та розробки екологічної політики.

Громадські датчики якості повітря

Такі датчики зазвичай встановлюють громадські організації, бізнес або небайдужі мешканці. Їхні переваги:

• широка географія – можна побачити ситуацію «під будинком»;
• допомагають бачити локальні зміни та залучати громаду;
• підвищують екологічну свідомість населення.

Водночас варто пам’ятати, що більшість таких датчиків не проходять офіційної сертифікації; вони чутливі до погодних умов та місця встановлення; показники можуть мати велику межу похибки й потребують обережного трактування; переважно  вимірюють тільки тверді частинки (пил), не аналізуючи інших хімічних речовин, що найбільше впливають на забруднення повітря.

Державні станції та громадські датчики не конкуренти, а партнери. Перші дають точну й офіційну картину, другі мають  допомагати бачити локальні зміни та залучати громаду.

Інформація щодо моніторингу якості атмосферного повітря по Львівській області та Україні в реальному часі відображається на сайті ОДА:

–         https://public.airquality.loda.gov.ua/app

–         https://www.saveecobot.com/state-of-the-environment/lvivska-oblast