Яким має бути екологічний податок та система фінансування природоохоронних заходів – позиція Міндовкілля

Міндовкілля презентувало стейкхолдерам та представникам експертного середовища свою позицію щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів.
У порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи ставки екологічного податку в Україні є переважно нижчі. Те саме стосується податку на викиди парникових газів – так, наприклад, у більшості країн, де запроваджено вуглецевий податок ставка коливається від 1 до 139 дол. США за т СО2е, проте варіюються і бази оподаткування. Крім того, в деяких країнах ЄС використовуються як податки, так і торгівля викидами одночасно.
Проаналізувавши низку розроблених в Україні проєктів нормативно-правових актів, Міндовкілля підтримує саме урядовий законопроєкт №4101, який передбачає:
– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;
– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;
– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 року;
– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 року вийти на рівень 30 грн за тону.
Заступник Міністра Ірина Ставчук наголосила, що змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. Так, в короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати наступний перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).
У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.
«Така модель роботи дозволить Україні залучати додаткові кошти в рамках Зеленої Угоди і інших міжнародних процесів. Адже питання зміни клімату стає все більш актуальним в світі і, не маючи прозорого ефективного механізму всередині країни, нашій державі буде складно залучати такі кошти», – підсумувала Ірина Ставчук.

Джерело: https://mepr.gov.ua/news/36072.html

0 відгуків

Залишити відгук

Хочете приєднатися до обговорення?
Не соромтеся!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *