Пильнуймо поля від підпалів, пожежі – небезпечні для здоров’я

В області до завершення підходить жнивна кампанія, та через малу свідомість людей, масове спалювання стерні та соломи виникають димові завіси вздовж полів.

Варто знати, що при спалюванні сухої рослинності та її залишків знищуються безхребетні тварини, які знаходять там своє укриття. Багато видів птахів влаштовують гнізда на землі, через що теж потерпають від випалювання сухої рослинності та її залишків. Знищується насіння, пошкоджуються кора та гілки рослин, які ростуть поруч з місцем спалювання.

Але найголовніше – спалювання сухої рослинності чи її залишків призводить до некерованих надзвичайних ситуацій виникає небезпека лісових і торф’яних пожеж, що може привести до займання будинків, машин, ліній електропередач, газопроводів з фатальними наслідками.

За інформацією Департаменту з питань цивільного захисту з початку року зафіксовано більше 1000 пожеж у природному середовищі, площа сухостоїв, які потрапили у вогняний полон близько 400 га. Найбільше пожеж зафіксовано у Яворівському, Сокальському та Пустомитівському районах.

Працівниками державної екологічної інспекції у Львівській області винесено 200 постанов та накладено штрафів на суму близько 38 тис.грн згідно статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі та самовільне випалювання рослинності або її залишків).

Пам’ятаймо, що кожен акт підпалу – це злочин проти природи, бережімо навколишнє середовище у якому проживаємо, бережімо природу від пожеж!

Довідково:

За результатами досліджень при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус – найбільш родючий поверхневий шар ґрунту, внаслідок чого знижується його мікробіологічна активність. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500 -1700 кг вуглецю, різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Встановлено, що солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 °С, при цьому температура на поверхні ґрунту під час горіння може досягати 360 °С, на глибині 5 см – близько 50 °С. Вигорання органічної речовини ґрунту відбувається в шарі 0 –5 см, а втрати води – в шарі 0-10 см. Це, без сумніву, негативно позначається на родючості ґрунту, оскільки на утворення 1 см його родючого шару необхідно близько 100 років.