17 червня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Цього року він проходить під гаслом: «Земля має справжню цінність! Інвестуйте в неї!»

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

За даними спеціальних досліджень, проведених у рамках започаткованої за підтримки Уряду ФРН та Європейського союзу Глобальної ініціативи «Економіка деградації земель»:

– щорічні втрати 75 млрд. тон грунтів орних земель у Світі призводять до недоотримання на глобальному рівні економічних вигід в обсязі 400 млрд. доларів США;

– вжиття заходів щодо боротьби з ерозією на площі понад 105 млн. га дозволило б заощадити до 62,4 млрд. доларів США протягом наступних 15 років;

– збільшення запасів вуглецю лише у ґрунтах сільськогосподарських угідь може створити потенціальний обсяг для «вуглецевого ринку» від 96 до 480 млрд. доларів США щорічно.

Проблеми деградації земель є надзвичайно гострими і в Україні.

У травні поточного року було проведено перше засідання Координаційної ради з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням (далі – Координаційна рада), створеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. №20 (Виконання національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням;

Координаційна рада з питань боротьби з деградацією земель та опустелюванням).

Як зазначив під час відкриття цього засідання Голова Координаційної ради Остап Семерак:

«З набуттям Україною незалежності ми поряд з унікальними природними ресурсами отримали у спадок незбалансовану структуру земель зі значним переважанням сільськогосподарських угідь, недостатньою лісистістю, соціально-економічними диспропорціями у розвитку територій, низьким рівнем заповідності та низкою інших недоліків.

За час, що минув, відбулися суттєві зміни, перш за все у відносинах власності на землю. На сьогодні в країні є понад 25 млн. землевласників та землекористувачів. Відбувається процес децентралізації, що передбачає передачу земель у власність об’єднаних територіальних громад.

Однак проблеми деградації земель в процесі земельної реформи не тільки не були вирішені, але у багатьох випадках навіть загострилися.

Україна є 44 за площею материкової території країною Світу. У той же час згідно з даними ФАО за площею орних земель (32,5 млн.га) – вона посідає 9 місце, поступаючись лише таким країнам як: Індія, США, Росія, Китай, Бразилія, Австралія, Канада та Нігерія, а за рівнем розораності території (53,9%)– займає одне з перших місць у Світі.

Як наслідок вітровій ерозії систематично піддається понад 6 млн. га земель, а пиловим бурям – до 20 млн. га.

13,3 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 10,6 млн. га орних земель зазнають згубного впливу водної ерозії.

Близько 20% земель України забруднені; має місце підтоплення значних територій (біля 12% земель країни) і цей перелік можна продовжувати.

Залежно від ступеня прояву деградаційних процесів збитки лише через недоотримання с/г продукції оцінюються науковцями у понад 20млрд. грн/рік».

За результатами засідання Координаційної, були схвалені рекомендації та пропозиції, які надіслані Кабінету Міністрів України, іншим відповідним органам виконавчої влади, профільним Комітетам Верховної Ради України, Національній академії аграрних наук України та Національній академії наук України (посилання на Протокол засідання.pdf (481 Кб)).

Окрім цього, на виконання пункту 21 Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р, Координаційною радою було розглянуто та схвалено представлені Національною академією аграрних наук України пропозиції стосовно добровільних національних завдань щодо досягнення нейтрального рівня деградації земель (далі – завдання щодо НРДЗ) в Україні.

На сьогодні до процесу встановлення завдань щодо НРДЗ приєдналося 116 країн Світу (посилання на довідкову інформацію.docx (30 Кб)).