Випалювання сухої рослинності

За результатами проведених досліджень, при спалюванні соломи та пожнивних решток в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус – найбільш родючий поверхневий шар грунту, внаслідок чого знижується його мікробіологічна активність. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500 -1700 кг вуглецю, різко погіршуються  водно  фізичні властивості грунту. Встановлено, що солома згорає на одному квадратному метрі за 30-40 °С, при цьому температура на поверхні ґрунту під час горіння може досягати 360 °С, на глибині 5 см – близько 50 °С. Вигорання органічної речовини ґрунту відбувається в шарі 0 –5 см, а втрати води – в шарі 0-10 см.  Це, без сумніву, негативно позначається на родючості грунту, оскільки на утворення 1 см його родючого шару необхідно близько 100 років.Люди не замислюються над шкідливістю свого вчинку.

0 відгуків

Залишити відгук

Хочете приєднатися до обговорення?
Не соромтеся!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *