Асоціація професіоналів довкілля PAEW за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні запрошує долучитися до форуму «ВОДА в Україні-2025: під призмою зміни клімату, війни та продовольчої безпеки», що відбудеться 10 січня у онлайн форматі. Читати далі
Запрошуємо громадськість долучитись до запланованих громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля планованої діяльності. Читати далі
Територію орієнтовною площею 129,22 га в межах Перемишлянської територіальної громади оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Лагодівський». Читати далі
19 грудня відзначається День вічнозелених рослин — подія, що акцентує увагу на важливості збереження природи та сталого використання її ресурсів. Вічнозелені дерева і кущі символізують стійкість і життя, залишаючись зеленими навіть у найхолодніші зимові дні. Вони мають вирішальне значення для підтримки балансу екосистеми та забезпечують незамінну користь для довкілля. Читати далі
З наближенням різдвяних свят усе більше людей замислюються про придбання живої ялинки. Якщо ви вирішили, що окрасою ваших свят буде лісова красуня, ось кілька порад, які допоможуть вам правильно та відповідально вибрати живу ялинку. Читати далі
18 грудня о 11:00 відбудеться чергове онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять, яке проходитиме у форматі відео-конференції за допомогою сервісу Google Meet. Читати далі
МБО «Екологія-Право-Людина» оголошує набір учасників програми «Ековолонтер». Читати далі
Сьогодні, 12 грудня, відбулося крайнє у 2024 році онлайн-засідання Басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну.
Так, серед питань порядку денного членами басейнової ради розглянуто Зелений план відновлення України, який презентувала представниця ГО «Екоттера» Наталія Чоловська.
Окрему увагу присутні приділили питанню ревіталізації на прикладі відновлення Щирецького водосховища. Як зазначили доповідачі, на території водосховища проведено дослідження стану водойми протягом 2023-2024 років. Серед основних завдань для здійснення ревіталізації водосховища обговорили необхідність впровадження низки заходів з модернізації очисних споруд у навколишніх громадах.
Варто зазначити, що на території Солонківської територіальної громади у 2025-2027 роках впроваджуватиметься проєкт з будівництва очисних споруд, який фінансуватиметься за грантові кошти в межах Програми Interreg NEXT «Польща Україна 2021-2027», що, зі свого боку, допоможе покращити якість водних ресурсів, у тому числі водосховища.
До того ж, учасники басейнової ради та запрошені були ознайомлені з кінцевою версією Плану управління річковим басейном Вісли 2025-2030 , який 01 листопада 2024 року затверджено Кабінетом Міністрів України.
Серед іншого, на засіданні розглянули результати моніторингу поверхневих вод за 2024 рік.
Голова басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну Оксана Війтик подякувала членам басейнової ради за продуктивну роботу у 2024 році та наголосила, що 2024 рік став визначальним у роботі Басейнової ради, адже було затверджено важливий стратегічний документ – План управління річковим басейном Вісли, який визначатиме стратегію та напрямки збереження та розвитку водних ресурсів регіону протягом 2025-2030 років. Відтак, 2025 рік потребуватиме значних зусиль та злагодженої роботи для досягнення результатів у впровадженні заходів щодо збереження водних ресурсів суббасейнів річок Західного Бугу та Сяну.
Узгодженні рішення, пропозиції членів басейнової ради та зацікавлених осіб будуть відображені у протоколі засідання, який згодом буде оприлюднено на офіційному вебсайті БУВР Західного Бугу та Сяну у розділі Басейнова рада.
На базі «Домівки врятованих тварин» у Львові запрацював перший у західній Україні центр порятунку рукокрилих. Це унікальне місце, де допомагають кажанам із різних регіонів, що опинилися у складних умовах. Тут тваринам забезпечують професійний догляд і створюють умови для їхньої зимівлі. Центр також виконує важливу освітню та наукову функцію, підвищуючи обізнаність суспільства про значення рукокрилих у природі.
Особливістю центру стала «Печера» — спеціально облаштоване приміщення для зимівлі кажанів. Наразі там перебувають 164 особини, врятовані у цей непростий період. Волонтери центру здійснили десятки рятувальних операцій, серед яких зняття 34 кажанів, що застрягли під вікном львівської багатоповерхівки, та порятунок 48 особин із щілин фасадів будівель.
Завдяки професійній реабілітації, 144 кажани вже успішно повернуті до природи. Решта залишатимуться в центрі до весни, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із холодною порою року.
Кажани є незамінними учасниками екосистеми: вони регулюють чисельність комах, у тому числі шкідників сільського господарства, та сприяють розповсюдженню насіння рослин. Проте ці тварини надзвичайно вразливі. Близько половини видів, які мешкають в Україні, занесені до Червоної книги, а всі вони охороняються міжнародними конвенціями, такими як Бернська та Боннська.
Важливо знати, що кажани перебувають під охороною законодавства, і будь-яке знищення чи навмисне пошкодження їхніх місць проживання суворо заборонено.
Якщо ви помітили кажанів, які потребують допомоги, звертайтеся за телефоном 073 000 00 75. Долучитися можна як волонтерською участю, так і фінансовою підтримкою. Крім того, поширення інформації про роботу центру допоможе привернути увагу до важливості захисту унікальних тварин і сприятиме збереженню природного балансу.
Оксана Війтик, в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, зазначає: «Відкриття центру порятунку кажанів у Львові — це значний внесок у збереження біорізноманіття нашого регіону. Рукокрилі виконують важливу функцію в природі, і створення безпечного простору для їхньої реабілітації допомагає зберегти баланс у екосистемах. Ми закликаємо мешканців ставитися до цих тварин із повагою та підтримувати їх зусиллями, що відповідають законодавству».
Зимові свята вже не за горами і багато хто задумується, яку ялинку обрати: штучну чи натуральну. Обидва варіанти мають свої переваги й недоліки і ваш вибір може вплинути не лише на атмосферу вашого дому, але й на довкілля. Розглянемо основні аспекти, які варто врахувати.
Штучні ялинки мають низку переваг, їх легко встановити та зберігати. Вони служать багато років, не втрачають зовнішньої привабливості та не осипаються. Однак виготовляються вони переважно з пластику та металу, а процес виробництва і транспортування значно збільшує навантаження на екологічні чинники та забруднення середовища.
Екологи стверджують, що для зменшення впливу на довкілля від виробництва штучних ялинок, їх слід використовувати щонайменше 10 років.
Живі ялинки створюють особливу атмосферу завдяки природному аромату. На всіх сертифікованих ялинках має бути спеціальна пластикова етикетка з індивідуальним номером чи штрихкодом. Крім того, після свят натуральні дерева можуть бути використані для компосту чи біопалива. Проте, масовий неконтрольований зруб ялин може мати негативні наслідки для екосистеми.
Оксана Війтик, т. в. о директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації зазначає, що важливо розуміти, вибір між штучною і натуральною ялинкою – це питання не лише особистих уподобань, а й екологічної свідомості. Якщо ви обираєте натуральну ялинку переконайтеся, щодо легальності походження та наявності сертифікату. Для тих, хто обирає штучну, пам’ятайте про її багаторазове використання, аби зменшити вплив на природу. А для тих, хто прагне знайти більш екологічні рішення існують альтернативи. Наприклад, можна прикрасити кімнатну рослину, створити ялинку з гілок чи інших природних матеріалів, або навіть використати ялинку у горщику, яку після свят можна висадити у відкритий ґрунт.
