Вже 11 листопада 2024 року в Баку стартує 29-а сторінка Конференції Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату – СOР29. Представники країн всього світу включно з урядовцями, громадянськими активістами, молоддю та експертами з питань екології зберуться разом, щоб узгодити нові кроки для досягнення глобальних кліматичних цілей. Читати далі
30 вересня, відбулася установча зустріч партнерів Проєкту інституційної співпраці у сфері моніторингу повітря між Республікою Фінляндія та Україною (UFAIR). Читати далі
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук нагородила Подякою Компанію «Ельпласт» за впровадження «зелених» технологій та виробництво екологічно сертифікованої продукції.
Компанія «Ельпласт», яка розташована у м. Городок Львівської області, з 1996 року продукує надійні та довговічні поліетиленові труби для газо- і водопостачання, водовідведення, а також для теплопостачання та гарячого водопостачання.
Як наголосила Міністр Світлана Гринчук, Компанія «Ельпласт» як виробник сучасних конкурентноспроможних труб з полімерних матеріалів докладає максимум зусиль для майбутнього України та її екологічної безпеки.
Компанія з року в рік підвищує технологічну оснащеність і нарощує продуктивність «зеленого» виробництва, які є гарантами стабільної якості та різноманітності продукції.
У підприємстві зазначають, що труби продукуються з сировини, якість якої підтверджена паспортами безпеки виробника; вони хімічно безпечні та довговічні; стійкі до корозії та придатні для вторинної переробки. І ще одна суттєва перевага – труби з поліолефінів забезпечують збереження водних та енергетичних ресурсів під час експлуатації мереж.
На підприємстві вже віддавна впроваджено системи управління якістю та екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9001 та ISO 14001. Крім того, Компанія «Ельпласт» має право застосовувати екологічне маркування труб з поліетилену та поліпропілену відповідно до ISO 14024 (вироби з полімерних матеріалів відповідають екологічним критеріям оцінювання життєвого циклу).
Як зазначила т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик, компанія «Ельпласт» є прикладом екологічно свідомого бізнесу, який полягає в тому, що відповідне ставлення до довкілля – це не лише потреба сучасного ринку, але й обов’язок перед суспільством та майбутніми поколіннями.
Слід зауважити, що захід відбувся з нагоди 20 річниці програми екологічного маркування «Зелений журавлик» та Всесвітнього Дня екологічного маркування, організаторами якого стали громадська організація «Жива планета» та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
З 1 листопада 2024 року на водоймах України розпочинається осінньо-зимова заборона на вилов водних біоресурсів у визначених зимувальних ямах. Ця ініціатива триватиме до початку нерестового періоду 2025 року та є важливим кроком у збереженні екосистем і відновленні рибних запасів.
Зимувальні ями — це природні глибокі ділянки водойм, де риба концентрується для зимівлі. У цей період вона стає особливо вразливою до вилову, що може призвести до критичного зменшення рибних популяцій. Щоб запобігти цьому, територіальними управліннями Держрибагентства видані накази, які визначають перелік та межі зимувальних ям, де вилов риби заборонений на період зимівлі. Ознайомитися з документами та місцями, де діятиме заборона, можна за посиланням: https://t.me/dargme/3565.
У цей період любительське рибальство дозволяється виключно за межами зимувальних ям, але з чіткими обмеженнями щодо засобів і знарядь лову. Рибалити можна зимовими вудками та жерлицями з криги, а в разі відсутності льоду — нахлистовими, донними та поплавковими вудками або спінінгами з використанням штучної або природної принади. Загальна кількість гачків не повинна перевищувати 7 одиниць на одного рибалку. Також у зимовий період (від льодоставу до скресання криги) заборонено використовувати знаряддя лову з гачками, відстань від цівки до кінчика жала яких перевищує 10 мм, а протягом усього року — подвійні, потрійні гачки без принади.
Дотримання обмежень є обов’язковим. За їх порушення передбачені штрафи: від 51 до 680 гривень за адміністративні порушення і до 85 000 гривень у випадках завдання серйозної шкоди рибному господарству, що може призвести до кримінальної відповідальності. Крім того, у разі шкоди рибному господарству правопорушникам загрожує відшкодування нанесених збитків.
Т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Оксана Війтик додає: «Осінньо-зимова заборона на вилов риби — це не лише захід для захисту водних біоресурсів, але й важлива складова збереження екологічного балансу в наших водоймах. Зимувальні ями — місця, де риба накопичується для зимівлі, і будь-яке втручання в цей період може негативно вплинути на популяцію риби та стійкість екосистеми. Завдяки дотриманню цих обмежень ми створюємо передумови для успішного нересту і забезпечуємо відновлення видового різноманіття. Підтримка природного балансу у водоймах сьогодні — це наша інвестиція в екологічне майбутнє».
Осінь – чудовий час для того, щоб звернути увагу на збереження наших водойм. Саме зараз важливо зробити кілька кроків, які допоможуть зберегти чистоту водних ресурсів та забезпечити їх здоров’я на майбутнє.
Ось кілька простих, але ефективних заходів:
Прибирання берегів водойм. З приходом осені варто долучитися до екологічних акцій з прибирання сміття на берегах річок, озер та ставків. Опале листя, пластикове сміття та інші відходи можуть потрапити у воду під час зимових дощів та танення снігу, забруднюючи екосистему.
Захист вод від хімічних забруднень. Не використовуйте надмірної кількості хімікатів у садах і полях поблизу водойм. Пестициди та добрива можуть змиватися у воду під час дощів, завдаючи шкоди водним мешканцям і забруднюючи питну воду.
Раціональне використання води вдома. Осінь — час для підготовки будинку до зими. Перевірте, чи немає витоків у кранах та трубах, щоб уникнути зайвого витрачання води. Менше використання води допоможе зберегти ресурси не лише в домівках, але й у місцевих водоймах.
Очищення стічних канав і дренажних систем. Восени листя часто забиває дренажні системи, що призводить до затоплень та забруднення водойм. Регулярне очищення дренажних систем допоможе уникнути цього і забезпечить вільне проходження води.
Збереження водних екосистем. Підтримуйте природні екосистеми, залишаючи природні зарості вздовж водойм. Вони захищають береги від ерозії і слугують фільтром для забруднень.
«Збереження водних ресурсів восени вимагає простих, але важливих дій: очищення берегів, уникнення хімічного забруднення, раціонального використання води та підтримки природних екосистем. Ці заходи допоможуть зберегти чистоту водойм і забезпечити здорове середовище для майбутніх поколінь» – зазначила т.в.о. директора департаменту Оксана Війтик.
29 жовтня відбулася нарада з питань збереження самозалісених земельних ділянок та не наданих у користування лісових земель.
Участь у нараді взяли голови територіальних громад області, представники Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, ОКС ЛГП «Галсільліс», Державної екологічної інспекції у Львівській області, Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України», Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури, Стрийської районної військової адміністрації, лісогосподарських підприємств, ГО «Всеукраїнська екологічна ліга».
Нарада проходила в змішаному форматі. Учасниками напрацьовано алгоритм віднесення земельних ділянок до самозалісених, який передбачає:
– формування переліків самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок в межах територіальних громад;
– врегулювання питання віднесення їх до категорії самозалісених (ст. 57-1 Земельного кодексу України);
– прийняття рішення про їх передачу постійним лісокористувачам або створення спеціальногопідрозділу та забезпечення ведення на цих землях лісового господарства.
В рамках наради здійснено обстеження самозалісеної земельної ділянки площею 26 га, яку Гніздичівська селищна рада погодилася передати у постійне користування ДП «Ліси України» для ведення лісового господарства. На частині цієї ділянки учасниками наради висаджено понад 300 саджанців дуба звичайного, як перший крок до реконструкції насаджень.
«Попри те, що Львівська область є однією з найбільш лісистих, адже ліси займають 31,8 % від загальної площі, питання збереження самосійних лісів стоїть на порядку денному облдержадміністраціі. Ліси є однією з вразливих до змін клімату екосистем, водночас вони гарні союзники у стабілізації клімату через здатність фіксувати вуглекислий газ та утримувати воду. Таким чином, зміни клімату негативно впливають на ліси, а ліси здатні запобігти або сповільнити процес зміни клімату. Станом на сьогодні в області ідентифіковано 2233 самозалісених ділянок площею 9,6 тис. га і наше спільне завдання їх зберегти» – зазначила т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Оксана Війтик.
На виконання Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну мережу України», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 №497-р, Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №443-р, Указу Президента України від 23.03.2021 №111/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації»», Програми охорони навколишнього природного середовища на 2021-2025 роки, затвердженої рішенням Львівської обласної ради від 23.02.2021 №72, розпорядження начальника Львівської ОВА від 08.03.2024 № 198/0/5-24ВА «Про внесення змін до Програми охорони навколишнього природного середовища на 2021-2025 роки» на замовлення департаменту екології та природних ресурсів Інститут екології Карпат НАН України розробляє схему формування екологічної мережі Львівської області.
Метою проєкту є розроблення схеми формування екологічної мережі Львівської області, деталізація її складу, визначення меж структурних елементів для збереження біо- та ландшафтного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні й підготовка відповідного планово-картографічного матеріалу щодо схеми формування екомережі.
Схема формування екомережі буде враховуватися при прийнятті управлінських рішень щодо збереження природних комплексів, в тому числі при розробці містобудівної документації, при плануванні та здійсненні господарської діяльності в межах області.
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Схеми формування екологічної мережі Львівської області за посиланням http://surl.li/ovjhql
24 жовтня світ уже 15 років поспіль відзначає Міжнародний день дій на захист клімату. Цей день нагадує про необхідність рішучих і скоординованих дій у боротьбі зі зміною клімату, яка є глобальною проблемою, що впливає на кожного з нас. Це не просто питання екології – зміни клімату безпосередньо торкаються економіки, здоров’я людей і безпеки цілих країн.
Міжнародний день дій на захист клімату також закликає кожного зробити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату. Ось кілька простих кроків:
“Зміни клімату — це не питання далекого майбутнього, це реальність, з якою ми стикаємося вже сьогодні. Україна, як і весь світ, відчуває наслідки глобального потепління, і ми маємо не лише адаптуватися до цих змін, але й впроваджувати стратегії, які знижують вплив людини на клімат. Енергоефективність, підтримка відновлювальних джерел енергії та регіональні ініціативи – це ключові кроки для збереження планети” зазначила Оксана Війтик т.в.о. директора департаменту екології та природних ресурсів львівської обласної державної адміністрації.
Більше фактів та рекомендації щодо адаптації регіону до зміни клімату протягом наступних 7 років можна переглянути у документах Стратегії адаптації Львівської області за посиланням: http://surl.li/cinjtf.
Впродовж третього кварталу цього КП «Адміністративно-технічне управління» проводились спостереження за станом атмосферного повітря на 37 перехрестях Львівської громади. Вимірювання проводилися на визначення забруднення атмосферного повітря викидами від автомобільного транспорту, а саме: оксиду вуглецю, азоту оксиду, азоту діоксиду, ангідриту сірчистого.
Відтак, в результаті проведених замірів, без перевищень жодного з показників виявились 16 перехресть із 37 обстежених.
Ось перелік найчистіших перехресть, на яких відсутні перевищення за якими характеризують забруднення повітря:
– перехрестя смт Рудно – вул. Огієнка – вул. В. Великого – вул. Шептицького (біля пішохідного переходу на вул. Огієнка);
– перехрестя с. Рясне-Руське – с. Підрясне (зі сторони Кільцевої дороги);
– перехрестя при в’їзді в м. Винники – вул. Галицька – вул. Дорога Кільцева (при в’їзді в м. Винники);
– перехрестя при в’їзді в с. Лисиничі – вул. Тракт Глинянський – вул. Т. Шевченка;
– перехрестя вул. Шпитальна – вул. Данилишина (біля пішохідного переходу зі сторони буд. №7 на вул. Данилишина);
– перехрестя смт Брюховичі – вул. Львівська – вул. Весняна (біля пішохідного переходу на вул. Львівській);
– перехрестя вул. Гавришкевича – вул. Краківська (біля пішохідного переходу, зі сторони буд. №2 на вул. Гавришкевича);
– перехрестя вул. Січових Стрільців – вул. Гнатюка (біля пішохідного переходу, зі сторони буд. №2 на вул. Січових Стрільців).
А найвищі показники забруднення викидами від автомобільного транспорту зафіксовані на таких перехрестях:
– перехрестя пр. Червоної Калини – вул. Хуторівка (біля пішохідного переходу зі сторони Верхнього Шувару);
– перехрестя вул. Городоцька – вул. Збиральна (напроти автостанції на вул. Городоцькій №359);
– перехрестя вул. Липинського – вул. Б. Хмельницького (напроти автовокзалу на вул. Б. Хмельницького, буд. №225);
– перехрестя вул. Сахарова – вул. Стрийська (біля пішохідного переходу, зі сторони входу в Стрийський парк);
– перехрестя вул. Шевченка – вул. Ковча (напроти буд. №152 на вул. Шевченка);
– перехрестя пр. Чорновола – вул. Городоцька – пр. Свободи (біля пішохідного переходу, зі сторони буд. №2 на вул. Городоцькій);
– перехрестя вул. Мазепи – вул. Миколайчука (біля пішохідного переходу, зі сторони буд. №7 на вул. Миколайчука);
– перехрестя вул. Липинського – пр. В. Чорновола (біля пішохідного переходу, зі сторони буд. №59 на пр. В. Чорновола);
