Не пали, збережи природу!

Протягом останніх днів значно збільшилася кількість випадків випалювання сухої рослинності. Основними причинами виникнення пожеж на відкритих територіях є людська діяльність. Варто пам’ятати, що достатньо навіть одного непогашеного сірника для того, щоб спровокувати масштабну пожежу в екосистемі.

Люди, які палять суху траву, завжди переконані, що цим вони покращують врожайність. Це твердження – міф.

Негативні наслідки для довкілля від спалювання сухостою:

  1. Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років.
  2. Вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи верхні частини їх коріння.
  3. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайченята, їжаки, жаби.

4.Під час згоряння рослинних залишків у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

  1. Із сухою травою як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук.

6.Спалювання сухої рослинності призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, займання будинків, машин, лінії електропередач, газопроводів, полігонів з відходами, через дим виникає загроза дтп. Ці пожежі ставлять під загрозу підприємства критичної інфраструктури і часом коштують бюджетові десятки мільйонів гривень.

  1. Та найтрагічніше, що через самовільні підпали гинуть люди. З початку 2025 року внаслідок пожеж в природних екосистемах загинуло 5 осіб, травмовано 7 осіб. Також від пожеж в екосистемах знищено 55 будівель.

«Ми стикаємось із серйозною проблемою — масовим випалюванням сухої рослинності. Це явище не тільки шкодить природі, а й становить загрозу для життя людей, їхніх домівок. Вогонь знищує усе на своєму шляху — від мікроорганізмів у ґрунті до диких тварин, які не встигають втекти. Закликаю мешканців області усвідомити відповідальність кожного з нас за збереження довкілля. Спалювання сухостою — це не лише руйнування навколишнього середовища, а й діяльність, яка заборонена законом. Природу потрібно берегти, а не спалювати!» – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Володимир Корда.

Обговорили кроки розроблення Регіонального плану управління відходами

У департаменті екології та природних ресурсів облдержадміністрації відбулася робоча нарада  з представниками ТзОВ «Компанія «Центр ЛТД»  — розробником Регіонального плану управління відходами у Львівській області до 2034 року.

На теперішньому етапі розробки фахівці зосереджені на третьому розділі плану — плануванні системи управління відходами, який охоплює бачення розвитку всієї системи в області на наступні десять років, з урахуванням кластерного підходу та пріоритетних інвестиційних потреб.

Під час обговорення учасники наголосили, що ефективність Регіонального плану значною мірою залежатиме від того, наскільки детально він враховуватиме локальну специфіку кожної громади — від обсягів утворення відходів до наявних та потенційних інфраструктурних рішень.

Окрему увагу приділено питанню логістики поводження з відходами, зокрема оптимізації маршрутів перевезення, розміщення перевантажувальних станцій та створення умов для міжмуніципального співробітництва.

На даному етапі важливим є широке залучення підприємств, які здійснюють оброблення, сортування чи переробку відходів. Саме вони є ключовими елементами інфраструктури і повинні бути враховані у Регіональному плані як партнери на роки вперед. Їхня участь дозволить сформувати реалістичну та збалансовану систему, засновану на наявному потенціалі області.

Розробники презентували підхід до планування, який дозволить зробити документ практичним інструментом для впровадження сучасної, ефективної та екологічно безпечної системи управління відходами у Львівській області.

Як зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації  Володимир Корда, сучасна система управління відходами повинна передбачати як зменшення обсягів захоронення, так і максимально повне повернення ресурсоцінних матеріалів у обіг. Це означає — множинне сортування, ефективну переробку та розвиток ринку вторинної сировини. Регіональний план має стати основою для таких рішень, орієнтованих на економіку замкненого циклу.

Учасники наради висловили готовність до подальшої співпраці, адже Регіональний план стане основою для розробки місцевих планів управління відходами і вплине на формування ефективної системи управління відходами в області на найближчі 10 років.

У межах розробки Регіонального плану управління відходами відвідали Новояворівський полігон

Робота над Регіональним планом управління відходами у Львівській області до 2034 року триває, тож  23 липня 2025 року заступник голови Львівської обласної державної адміністрації  – Христина Замула разом із директором департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Володимиром Кордою здійснили робочу поїздку на Новояворівський полігон побутових відходів. Мета візиту — оцінити стан полігону як одного з потенційних ключових об’єктів у межах формування кластерного підходу до управління відходами на території Львівської області.

Під час зустрічі обговорили також напрацьовані пропозиції щодо кластерного підходу на базі Новояворівського полігону та варіанти розміщення ключових об’єктів інфраструктури таких як сортувальні лінії, сміттєперевантажувальні  і компостувальні станції тощо.

Новояворівський полігон є діючим об’єктом, який експлуатується з 2007 року. Управління полігоном здійснює комунальне підприємство «Новояворівськжитло» Новояворівської міської ради. Полігон обслуговує мешканців Новояворівської, Яворівської та Івано-Франківської територіальних громад, а також потенційно може увійти до складу кластеру, що охоплює ще 8 громад Яворівського та Львівського районів.

Загальна площа земельної ділянки під полігоном становить 5 га. В межах земельної ділянки розташовані об’єкти: полігон побутових відходів; контрольно пропускний пункт; контрольно-дезинфікуюча зона; автомобільна вага; сортувальна лінія – продуктивність якої становить 15 тонн/год та інше необхідне обладнання.

Під час візиту було обговорено перспективи розвитку інфраструктури на полігоні та можливості розширення його функціональності в рамках реалізації регіональної політики щодо управління побутовими відходами.

Станом на сьогодні в межах Новояворівської громади роздільним збором відходів охоплено 95% мешканців. Зазначимо, що  КП «Новояворівськжитло» самостійно виготовляє контейнери для збору пластику та встановлює на території громади для його збору.

«Ми маємо бачити ситуацію сьогодні, щоб стратегічно планувати наступні 10 років. Саме тому надзвичайно важливо оцінити потенціал кожного об’єкта, як з точки зору інфраструктури, так і логістики, і співпраці між громадами», — зазначив Володимир Корда, директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації.

Крім того, підприємством запроваджено роздільне збирання відходів, що вже дає позитивні результати. Зокрема, у 2024 році було реалізовано понад 25 тонн ПЕТ-пляшок, 6 тонн макулатури та 3 тонни скла, що не лише зменшує навантаження на полігон, але й генерує додаткові надходження.

У Львівській облдержадміністрації обговорили питання впровадження моніторингу стану ґрунтів і земель в області

23 липня 2025 року відбулася робоча нарада за участі заступника голови облдержадміністрації – Христини Замули, керівництва департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, департаменту агропромислового розвитку та управління з питань цифрового розвитку щодо організації проведення моніторингу ґрунтів і земель.

До обговорення також були залучені:

Львівський державний регіональний центр Інституту охорони ґрунтів України (директор Анатолій Демчишин);

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (заступник начальника Володимир Голяк);

Кафедра ґрунтознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (завідувач Зіновій Паньків);

Державна екологічна інспекція у Львівській області (заступник начальника Василь Стрищак).

Захід проведено з метою узгодження підходів до проведення регулярного моніторингу ґрунтів і земель, своєчасного виявлення зміни їхнього стану, а також для оцінки ефективності заходів з охорони земель та попередження впливу негативних процесів.

 

Останні комплексні дослідження проводилися у 2015 році, тому сьогодні виникла потреба визначити точки відбору проб та перелік параметрів дослідження, напрацювати технічне завдання для оновлення моніторингу.

У майбутньому планується також обстеження ділянок, які могли зазнати забруднення внаслідок військових дій, несанкціонованих звалищ або впливу промислових об’єктів.

Учасники погодилися, що для повноцінного аналізу потрібно об’єднати науковий, державний і цифровий потенціал області, а також залучити фахові установи, які мають необхідні лабораторні можливості.

За результатами наради Львівським державним регіональним центром Інституту охорони ґрунтів України буде сформовано проєкт технічного завдання і розпочато підготовку до організації першого етапу моніторингу.

Як зазначив Володимир Корда, директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації: ми маємо розуміти, що родючість землі — це питання продовольчої безпеки, здоров’я населення і сталого розвитку громад. Особливо зараз, коли частина територій зазнала впливу бойових дій або неконтрольованого розміщення відходів. Відтак, наша мета – створити ефективну, науково обґрунтовану систему моніторингу, яка дозволить оперативно реагувати на виклики, вчасно виявляти забруднення та запобігати їх поширенню».

Інтегрований довкіллєвий дозвіл

22.07.2025 за ініціативи Міндовкілля відбулася нарада щодо проведення першого етапу тестування ІТ-системи видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу в електронному вигляді (ІДД).

В нараді прийняли участь представники Міндовкілля, органи місцевого самоврядування, експерти та фахівці в області екології та права, бізнесу та громадськості.

Метою зустрічі є вдосконалення системи видачі ІДД та врахування пропозицій усіх зацікавлених сторін.

Так як вже з 8 серпня цього року суб’єкти господарювання (оператори установок), які провадять або будуть провадити види діяльності, визначені Законом, будуть мати можливість  отримати інтегрований довкіллєвий дозвіл згідно форми і вимог котрі були затверджені постановою «Про затвердження вимог і змісту заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2025-%D0%BF#Text

Що передбачає перший етап?

  • Випробування процедури подачі заявок на довкіллєвий дозвіл.
  • Аналіз відповідності наданих даних до вимог застосування найкращих доступних технологій згідно норм Європейського Союзу.
  • Відкритість даних дозволяє громадськості слідкувати за екологічною відповідальністю бізнесу.

Володимир Корда, директор департаменту зазначає, що перший етап тестування довкіллєвого дозволу є важливим кроком на шляху до побудови сучасної, прозорої та ефективної системи екологічного управління. Ми прагнемо створити умови, за яких бізнес розвиватиметься відповідально, а громадяни будуть впевнені у безпечності виробництва для довкілля.

На Львівщині створять ще один ландшафтний заказник «Попелянське карстове поле»

Департаментом екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації ведеться робота над створенням ландшафтного заказника місцевого значення «Попелянське карстове поле», на земельній ділянці загальною площею 10,0 га, яка розташована між с. Попеляни, с. Добряни та с. Горбачі на території Щирецької територіальної громади.

Озера з прилеглою територією належить до Львівського Опілля.

«Попелянське карстове поле» складається з декількох окремих озер, які утворилися внаслідок карстових процесів, є цінним гідрологічним комплексом природного походження. Живляться переважно атмосферними водами (опадами).

З клопотаннням щодо створення природоохоронного об’єкта виступила ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Державний природознавчий музей.

«Водно-болотні угіддя, такі як “Попелянське карстове поле”, відіграють критично важливу роль для збереження біорізноманіття, регулювання водного балансу та пом’якшення наслідків зміни клімату. Ці природні системи забезпечують місця проживання для великої кількості видів — від амфібій і птахів до рідкісної водно-болотної рослинності. Саме тому Департамент підтримує ініціативи, спрямовані на створення природоохоронних територій, які збережуть цінні водно-болотні екосистеми. Замулення, осушення чи забудова подібних ділянок можуть призвести до безповоротних втрат. Ми маємо діяти на випередження — і створення заказника “Попелянське карстове поле” є таким кроком» – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Володимир Корда.

Продовжується реєстрація на міжнародний конкурс «Ecoview»

Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА запрошує школярів віком 14–18 років взяти участь у міжнародному конкурсі «Ecoview», який проводиться за підтримки міжнародних партнерів Малої академії наук України.

Метою проведення конкурсу є популяризація знань з екології, географії, дистанційного зондування Землі та суміжних галузей науки, підтримка обдарованих дітей та учнівської молоді, залучення їх до науково-дослідницької діяльності в гуртках і секціях наукових відділень Малої академії наук України, та налагодження міжнародної комунікації.

Ключовою вимогою є використання даних дистанційного зондування (супутникових знімків) у вашому дослідницькому проекті.

Міжнародний конкурс екологічних проектів «Ecoview» проводиться щорічно та складається з трьох етапів.

Етап 1 – Реєстрація: заповніть онлайн-форму заявки та надішліть свій проект, включаючи медіафайли, на електронну адресу: gis_rs@man.gov.ua.

Етап 2 – Відбір: журі конкурсу розгляне всі заявки та обере фіналістів. Про результати вас повідомить безпосередньо комітет.

Етап 3 – Фінал: фіналісти представлять свої проекти на онлайн заході. Після презентацій журі оголосить переможців.

Робоча мова проведення конкурсу – англійська.

Реєстрація на конкурс триває до 31 жовтня 2025 року, зареєструватися можна за посиланням: https://surli.cc/evtfci

Фінал конкурсу заплановано на 5 грудня 2025 року в режимі онлайн-конференції. Фіналісти отримають брендований мерч, а переможці – цінні подарунки від спонсорів.

Більше інформації про конкурс – на сайті Малої академії наук України https://surl.li/czrxhq

Також, у вересні 2025 року для всіх зареєстрованих учасників та зацікавлених осіб буде проведено навчальні онлайн-вебінари з використанням платформи ZOOM. Під час заходів буде представлено інформацію про умови конкурсу, вимоги до оформлення робіт, критерії їх оцінювання, а також здійснено огляд інформаційних ресурсів і корисних інструментів, які можуть бути використані при підготовці конкурсних матеріалів. Посилання для участі буде надіслано на електронні адреси, вказані під час реєстрації.

«Проведення міжнародного конкурсу «Ecoview» є вагомим внеском у розвиток природничої освіти та підтримку обдарованої учнівської молоді. Участь школярів у таких ініціативах сприяє формуванню нових підходів до вивчення екологічних проблем, стимулює інтерес до науково-дослідницької діяльності та активізує використання сучасних інструментів аналізу довкілля, зокрема супутникових даних» – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Володимир Корда.

На Львівщині створять ще один ландшафтний заказник «Озеро Лебедине»

Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації погодив клопотання щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Озеро Лебедине» на земельній ділянці загальною площею 1,0 га, яка розташована неподалік від с. Одиноке на території Щирецької територіальної громади.

З клопотанням про створення природоохоронного об’єкта виступила ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Державний природознавчий музей НАН України.

«Озеро Лебедине» є цінним гідрологічним об’єктом (озером) карстового походження. З геологічної точки зору – озеро утворилося внаслідок суфозійно-кастрових процесів. Живиться переважно атмосферними водами (опадами).

Станом на сьогодні озеро з прилеглою територією потребує охорони, оскільки є місцем проживання багатьох видів риб, водних безхребетних, весняним нерестилищем амфібій, місцем гніздування та харчування птахів, а також в цьому цінному природному комплексі зафіксовано місця зростання рідкісних видів водно-болотної та лучної рослинності, що  знаходяться під охороною на міжнародному, національному та регіональних рівнях.

Територія важлива для збереження земноводних та плазунів, оскільки це природня водойма. Озеро з прилеглою водоохоронною територією використовують перелітні пернаті для відпочинку та годівлі.

«Створення ландшафтного заказника “Озеро Лебедине” — це ще один важливий крок у напрямку збереження унікальних природних комплексів Львівщини. Озеро та прилегла територія мають цінність як з екологічної, так і з наукової точки зору. Тут мешкають рідкісні види тварин і ростуть охоронювані види рослин, що потребують належного природоохоронного статусу. Ми щиро вдячні ініціаторам — громадській організації “Дунайсько-Карпатська Програма” та Державному природознавчому музею НАН України — за активну позицію у справі збереження природної спадщини нашого регіону. Надалі працюватимемо над тим, аби ця територія отримала відповідний режим охорони, а також була збережена для майбутніх поколінь» – зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Володимир Корда.

 

Вебінар для громад: як ефективно управляти біовідходами

Громадська організація «Екологічні новини», яка є членом Zero Waste Alliance Ukraine, запрошує громади області до участі у вебінарі «Управління біовідходами в малих громадах України: історії успіхів і викликів», який відбудеться 30 липня 2025 року о 14:00 онлайн на платформі Zoom.

Під час вебінару свої практики та виклики представлять громади з різних регіонів України. Серед спікерів — представники громад-учасниць проєкту «Управління біовідходами в малих громадах України», а також експерти з
ГО «Нуль відходів Івано-Франківськ», університетського та муніципального середовищ.

Зокрема обговорюватимуться такі теми:

  • створення місцевих планів управління біовідходами;
  • комунікація з населенням;
  • освітні ініціативи;
  • типові труднощі та шляхи їх подолання.

Участь у вебінарі безкоштовна. Реєстрація триватиме до 28 липня 2025 року за посиланням: https://surl.li/mobenb  .

Посилання на вебінар буде надіслано організаторами на електронну пошту після реєстрації. Також після заходу зареєстровані учасники отримають презентації, запис та сертифікат.

«Управління біовідходами — один із найактуальніших викликів для громад, особливо малих, які лише розпочинають формувати ефективну систему управління відходами. У такій ситуації важливо не лише мати законодавчу базу, а й приклади рішень, які вже працюють. Подібні вебінари — це не просто обмін досвідом, це потужний поштовх до дії. Ми підтримуємо подібні ініціативи, бо віримо: саме через діалог, навчання і практику формується нова якість управління відходами в Україні», – наголосив директор департаменту екології та природних ресурсів Володимир Корда.

Боротьба з амброзією: чому це відповідальність кожного

Щороку з настанням літа на Львівщині загострюється проблема, яка несе загрозу не лише довкіллю, а й здоров’ю людей. Йдеться про амброзію полинолисту (Ambrosia artemisiifolia) — один із найнебезпечніших карантинних бур’янів, занесений до офіційного Переліку регульованих шкідливих організмів, що підлягають обов’язковому знищенню.

Амброзія — агресивна надзвичайно життєздатна рослина, яка стрімко поширюється і витісняє місцеву флору. Вона пристосовується до будь-яких кліматичних умов і швидко колонізує нові території. У період цвітіння з липня по жовтень – амброзія виділяє у повітря велику кількість пилку, який легко розноситься вітром на десятки кілометрів. Пилок амброзії є одним із найсильніших природних алергенів, який викликає алергічний риніт, кон’юнктивіт, бронхіальну астму.

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, а також городи, сади, виноградники, пасовища, луки, лісосмуги. Часто росте на узбіччях залізниць та автошляхів, на берегах річок і ставків і навіть у парках та прибудинкових ділянках. ЇЇ легко помітити всюди, де порушено природний рослинний покрив.

Крім того, її неконтрольоване поширення загрожує біорізноманіттю – амброзія витісняє місцеві види рослин, змінює структуру екосистем і пригнічує природну рослинність.

Що може зробити кожен громадянин у боротьбі з амброзією: прості, але ефективні кроки:

  • Регулярно скошувати або виривати рослини амброзії з коренем до моменту цвітіння (липень–серпень);
  • Слідкуйте за чистотою присадибних ділянок, територій біля установ, підприємств, дачних та садових ділянок;
  • Повідомляйте органи місцевого самоврядування про осередки масового поширення бур’яну;
  • Не будьте байдужими – долучайтеся до ініціатив громади, адже зменшити шкоду можна тільки разом.