Ландшафтний заказник «Лагодівський» – новий об’єкт природно-заповідного фонду
Територію орієнтовною площею 129,22 га в межах Перемишлянської територіальної громади оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Лагодівський». Читати далі
День вічнозелених рослин: символ стійкості та збереження екологічної рівноваги
19 грудня відзначається День вічнозелених рослин — подія, що акцентує увагу на важливості збереження природи та сталого використання її ресурсів. Вічнозелені дерева і кущі символізують стійкість і життя, залишаючись зеленими навіть у найхолодніші зимові дні. Вони мають вирішальне значення для підтримки балансу екосистеми та забезпечують незамінну користь для довкілля. Читати далі
Жива ялинка: як обирати святкову красуню відповідально
З наближенням різдвяних свят усе більше людей замислюються про придбання живої ялинки. Якщо ви вирішили, що окрасою ваших свят буде лісова красуня, ось кілька порад, які допоможуть вам правильно та відповідально вибрати живу ялинку. Читати далі
Долучайтеся до онлайн-засідання басейнової ради Прип’яті
18 грудня о 11:00 відбудеться чергове онлайн-засідання басейнової ради річки Прип’ять, яке проходитиме у форматі відео-конференції за допомогою сервісу Google Meet. Читати далі
Відкрито набір учасників до програми «Ековолонтер»
МБО «Екологія-Право-Людина» оголошує набір учасників програми «Ековолонтер». Читати далі
Басейнова рада річок Західного Бугу та Сяну обговорила актуальні питання суббасейнів річок
Сьогодні, 12 грудня, відбулося крайнє у 2024 році онлайн-засідання Басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну.
Так, серед питань порядку денного членами басейнової ради розглянуто Зелений план відновлення України, який презентувала представниця ГО «Екоттера» Наталія Чоловська.
Окрему увагу присутні приділили питанню ревіталізації на прикладі відновлення Щирецького водосховища. Як зазначили доповідачі, на території водосховища проведено дослідження стану водойми протягом 2023-2024 років. Серед основних завдань для здійснення ревіталізації водосховища обговорили необхідність впровадження низки заходів з модернізації очисних споруд у навколишніх громадах.
Варто зазначити, що на території Солонківської територіальної громади у 2025-2027 роках впроваджуватиметься проєкт з будівництва очисних споруд, який фінансуватиметься за грантові кошти в межах Програми Interreg NEXT «Польща Україна 2021-2027», що, зі свого боку, допоможе покращити якість водних ресурсів, у тому числі водосховища.
До того ж, учасники басейнової ради та запрошені були ознайомлені з кінцевою версією Плану управління річковим басейном Вісли 2025-2030 , який 01 листопада 2024 року затверджено Кабінетом Міністрів України.
Серед іншого, на засіданні розглянули результати моніторингу поверхневих вод за 2024 рік.
Голова басейнової ради річок Західного Бугу та Сяну Оксана Війтик подякувала членам басейнової ради за продуктивну роботу у 2024 році та наголосила, що 2024 рік став визначальним у роботі Басейнової ради, адже було затверджено важливий стратегічний документ – План управління річковим басейном Вісли, який визначатиме стратегію та напрямки збереження та розвитку водних ресурсів регіону протягом 2025-2030 років. Відтак, 2025 рік потребуватиме значних зусиль та злагодженої роботи для досягнення результатів у впровадженні заходів щодо збереження водних ресурсів суббасейнів річок Західного Бугу та Сяну.
Узгодженні рішення, пропозиції членів басейнової ради та зацікавлених осіб будуть відображені у протоколі засідання, який згодом буде оприлюднено на офіційному вебсайті БУВР Західного Бугу та Сяну у розділі Басейнова рада.
Центр порятунку кажанів у Львові: новий дім для крилатих охоронців екосистем.
На базі «Домівки врятованих тварин» у Львові запрацював перший у західній Україні центр порятунку рукокрилих. Це унікальне місце, де допомагають кажанам із різних регіонів, що опинилися у складних умовах. Тут тваринам забезпечують професійний догляд і створюють умови для їхньої зимівлі. Центр також виконує важливу освітню та наукову функцію, підвищуючи обізнаність суспільства про значення рукокрилих у природі.
Особливістю центру стала «Печера» — спеціально облаштоване приміщення для зимівлі кажанів. Наразі там перебувають 164 особини, врятовані у цей непростий період. Волонтери центру здійснили десятки рятувальних операцій, серед яких зняття 34 кажанів, що застрягли під вікном львівської багатоповерхівки, та порятунок 48 особин із щілин фасадів будівель.
Завдяки професійній реабілітації, 144 кажани вже успішно повернуті до природи. Решта залишатимуться в центрі до весни, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із холодною порою року.
Кажани є незамінними учасниками екосистеми: вони регулюють чисельність комах, у тому числі шкідників сільського господарства, та сприяють розповсюдженню насіння рослин. Проте ці тварини надзвичайно вразливі. Близько половини видів, які мешкають в Україні, занесені до Червоної книги, а всі вони охороняються міжнародними конвенціями, такими як Бернська та Боннська.
Важливо знати, що кажани перебувають під охороною законодавства, і будь-яке знищення чи навмисне пошкодження їхніх місць проживання суворо заборонено.
Якщо ви помітили кажанів, які потребують допомоги, звертайтеся за телефоном 073 000 00 75. Долучитися можна як волонтерською участю, так і фінансовою підтримкою. Крім того, поширення інформації про роботу центру допоможе привернути увагу до важливості захисту унікальних тварин і сприятиме збереженню природного балансу.
Оксана Війтик, в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, зазначає: «Відкриття центру порятунку кажанів у Львові — це значний внесок у збереження біорізноманіття нашого регіону. Рукокрилі виконують важливу функцію в природі, і створення безпечного простору для їхньої реабілітації допомагає зберегти баланс у екосистемах. Ми закликаємо мешканців ставитися до цих тварин із повагою та підтримувати їх зусиллями, що відповідають законодавству».
Яку ялинку обирати: штучну чи натуральну?
Зимові свята вже не за горами і багато хто задумується, яку ялинку обрати: штучну чи натуральну. Обидва варіанти мають свої переваги й недоліки і ваш вибір може вплинути не лише на атмосферу вашого дому, але й на довкілля. Розглянемо основні аспекти, які варто врахувати.
Отже, штучна ялинка – це довговічність чи ресурс?
Штучні ялинки мають низку переваг, їх легко встановити та зберігати. Вони служать багато років, не втрачають зовнішньої привабливості та не осипаються. Однак виготовляються вони переважно з пластику та металу, а процес виробництва і транспортування значно збільшує навантаження на екологічні чинники та забруднення середовища.
Екологи стверджують, що для зменшення впливу на довкілля від виробництва штучних ялинок, їх слід використовувати щонайменше 10 років.
Натуральна ялинка – традиція чи вплив на природу?
Живі ялинки створюють особливу атмосферу завдяки природному аромату. На всіх сертифікованих ялинках має бути спеціальна пластикова етикетка з індивідуальним номером чи штрихкодом. Крім того, після свят натуральні дерева можуть бути використані для компосту чи біопалива. Проте, масовий неконтрольований зруб ялин може мати негативні наслідки для екосистеми.
Оксана Війтик, т. в. о директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації зазначає, що важливо розуміти, вибір між штучною і натуральною ялинкою – це питання не лише особистих уподобань, а й екологічної свідомості. Якщо ви обираєте натуральну ялинку переконайтеся, щодо легальності походження та наявності сертифікату. Для тих, хто обирає штучну, пам’ятайте про її багаторазове використання, аби зменшити вплив на природу. А для тих, хто прагне знайти більш екологічні рішення існують альтернативи. Наприклад, можна прикрасити кімнатну рослину, створити ялинку з гілок чи інших природних матеріалів, або навіть використати ялинку у горщику, яку після свят можна висадити у відкритий ґрунт.
На Львівщині діє заборона на вилов раків
З метою збереження й охорони раків у період їх спарювання, виношування ікри та першої линьки, з 1 грудня 2024 року на водних об’єктах Львівщини розпочато заборону на вилов цих річкових мешканців. Період заборони на ловлю раків триватиме до 30 червня включно.
Варто зазначити, що раків називають «санітарами водойм», адже вони дуже чутливі до забруднення води, тому місця, де вони водяться, свідчать про екологічну чистоту цих водойм.
Як інформують у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України, за незаконний вилов раків та під час заборони передбачено покарання від адміністративного штрафу (до 680 грн) до кримінальної відповідальності, кримінальної відповідальності. Крім того, порушнику доведеться сплатити збитки у розмірі 3 332 грн за кожну виловлену особину.
Т.в.о. директора департаменту Оксана Війтик закликає всіх громадян та рибалок дотримуватися цих обмежень та сприяти збереженню водних екосистем та біорізноманіття, а за умови виявлення порушення терміново повідомляти Львівський рибоохоронний патруль.
Для подання повідомлення про виявлених порушників просимо звертатися до Львіврибохорони за номером цілодобової телефонної «гарячої лінії»: (066) 098-84-47 та (032) 270-41-88 або на всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію»: 0 (800) 50-52-50.
Детальніше ознайомитися з наказом Управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області від 22.11.2024 №88 «Про затвердження періодів линьки раків і виношування ними ікри у зимово-весняний термін 2024-2025 років, в який забороняється вилов річкових раків у рибогосподарських водних об’єктах Львівської області» можна за посиланням: http://surl.li/vxbwvc .
Підсумки здійснених процедур зі стратегічної екологічної оцінки за листопад; ключові зауваження щодо порушень у процедурі
Стратегічна екологічна оцінка – процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків від виконання документа державного планування.
Ключові результати роботи департаменту в процедурі СЕО за листопад:
– надано 26 зауважень і пропозицій до заяв про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки документів державного планування;
– надано 14 зауважень і пропозицій до проектів документів державного планування та звітів про стратегічну екологічну оцінку.
– повідомлено про 1 порушення Закону України, що потребує усунення (замовник не надіслав департаменту графічні матеріали містобудівної документації у паперовій формі).
Ключові зауваження щодо порушень у процедурі СЕО:
– замовники не надсилають департаменту графічні матеріали містобудівної документації у паперовій формі, що є порушенням, вимог статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (при надсиланні графічних матеріалів також потрібно надсилати супровідний лист через систему електронного документообігу Megapolis.DocNet);
– внесення до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки не повного пакету документів;
– посилання в документах на нормативно-правові акти, які втратили чинність, а також надання інформації, що не відповідає вимогам законодавства.
Т.в.о. директора департаменту Оксана Війтик закликає всіх учасників процесу СЕО дотримуватися чинного законодавства та забезпечувати повноту і точність поданих документів, що сприятиме ефективності та прозорості екологічної процедури.
