На Львівщині тривають жнива. Чому не можна спалювати стерню та післяжнивні рештки

На Львівщині триває збирання ранніх зернових та олійних культур. За даними Департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації господарства всіх категорій області зібрали врожай на площі 46,3 тис. га, з яких 28,1 тис. га припадає на сільськогосподарські підприємства. У період активних польових робіт особливої актуальності набуває належне поводження зі стернею, соломою та іншими післяжнивними рештками.

Правилами пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України у період збирання врожаю заборонено спалювати стерню, післяжнивні залишки та розводити багаття на полях. За самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачено адміністративну відповідальність відповідно до статті 77¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дотримання даних вимог набуває особливого значення з огляду на погодні умови. За прогнозом Українського гідрометеорологічного центру, 4–6 серпня в Україні очікується переважно суха та спекотна погода з температурою повітря вдень 35–38 °С. За таких умов необережне поводження з відкритим вогнем може призвести до виникнення та швидкого поширення пожеж.

Спалювання стерні та післяжнивних решток спричиняє забруднення атмосферного повітря і становить небезпеку для здоров’я людей. Під час відкритого горіння в повітря потрапляють дрібнодисперсні частинки, чадний газ, діоксини та інші токсичні речовини. Вони можуть подразнювати слизові оболонки, загострювати хронічні захворювання органів дихання та негативно впливати на самопочуття людей. Особливо чутливими до такого забруднення є діти, люди старшого віку, особи з алергіями та хронічними захворюваннями дихальної системи.

Випалювання рослинних решток також завдає шкоди ґрунтам і природним екосистемам. Вогонь знищує корисні мікроорганізми, комах і дрібних тварин, порушує природний баланс та сприяє збідненню ґрунту. Полум’я може швидко поширитися на сусідні поля, лісосмуги, природні території, господарські споруди й житлову забудову, особливо за сухої та вітряної погоди.

Післяжнивні рештки не повинні ставати джерелом забруднення атмосферного повітря. Солому та інші рослинні залишки можна використовувати для компостування, подрібнювати й перемішувати з верхнім шаром ґрунту або застосовувати як органічну сировину з дотриманням відповідних агротехнічних вимог. Такі способи дають змогу запобігти задимленню, зменшити ризик виникнення пожеж і раціонально використовувати рослинну біомасу.