В Києві відбулась прес-конференція «Накопичувачі промислових відходів: загрози для транскордонних вод України»

02 березня в Києві відбулась прес-конференція «Накопичувачі промислових відходів: загрози для транскордонних вод України». Участь у заході прийняв директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник.

На прес-конференції відбулась презентація результатів досліджень хвостосховищ у басейні річки Дністер та на сході України та обговорено основні проблеми і перспективи їхнього вирішення з представниками органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-операторів та експертів. Зокрема, учасники обговорили соціально-економічні та екологічні аспекти експлуатації найбільш проблемних об’єктів, готовність до надзвичайних ситуацій та заходи запобігання транскордонного впливу аварій на водні ресурси.

Основні екологічні проблеми від гірничо-видобувної діяльності для Львівських підприємств досить специфічні: на довкілля впливає не діяльність підприємств, а наслідки їхньої діяльності в минулому, основним питанням сьогодні постає ліквідація цих наслідків.

На території Львівської області в межах басейну р. Дністер розташовані два гірничо-видобувні підприємства, а саме: ПАТ Стебницьке ГХП «Полімінерал» та  Роздільське ДГХП «Сірка», в басейні р. Сян розташоване Яворівське ДГХП «Сірка». На балансі цих підприємств знаходяться хвостосховища, які розташовані на високопроникних алювіальних або флювіогляціальних відкладах, що в свою чергу призводить до  забруднення як підземних так і поверхневих вод.

Більша частина з цих відходів зберігаються на занедбаних об’єктах, створених понад 50 років тому, що не відповідають сучасним вимогам екологічної та техногенної безпеки. Переважна більшість цих сховищ стали джерелами забруднення підземних і поверхневих вод, приземного шару атмосфери та ґрунтів прилеглих територій. Крім того, аварії на хвостосховищах призводять до тривалого забруднення екосистем, збіднення біорізноманіття. При можливому прориві дамб можуть відбуваютись неконтрольовані скиди небезпечних речовин, що містяться у хвостосховищах, які є причиною виникнення різномасштабних надзвичайних ситуацій.

Діяльність гірничо-хімічних підприємств області призвела до багатьох негативних екологічних наслідків, зокрема: 2240,0 га порушених та забруднених земель; накопичено 3 млн тонн фосфогіпсів, 71,5 млн м3 хвостів флотації та 13 млн тонн насичених розсолів; 950 сірковидобувних і водовідвідних свердловин; 30 млн м3 підземних порожнин; 38 карстових провалів.

З метою вирішення вищезазначених проблемних питань необхідно провести рекультивацію порушених гірничими роботами земель в зоні діяльності гірничо-хімічних підприємств області. Місцеві бюджети неспроможні забезпечити фінансування таких робіт. Для стабілізації екологічної рівноваги та виконання передбачених заходів необхідно здійснювати фінансування на національному рівні з державного бюджету.