Розроблено заповідну мапу області: де зосереджені природні цінності громад

Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації розроблено картосхему територій та об’єктів природно-заповідного фонду в розрізі територіальних громад області. Під час її формування використано узагальнені дані щодо площ ПЗФ у громадах та їх частки від загальної площі територіальних громад.

Картосхема відображає актуальний розподіл заповідних територій та об’єктів у межах громад і є важливим інструментом для органів місцевого самоврядування, фахівців у сфері просторового планування, землекористування та охорони довкілля. Вона дозволить враховувати наявні об’єкти природно-заповідного фонду під час розроблення містобудівної документації, стратегічних і програмних документів, а також у процесі прийняття управлінських рішень.

Зокрема зазначаємо, що найбільша частка об’єктів природно-заповідного фонду зосереджена у гірській місцевості. Лідерами за відсотком заповідності є Сколівська (майже 58 % площі громади належить до ПЗФ) та Боринська (понад 53 %) територіальні громади.

Найменша ж частка об’єктів природно-заповідного фонду або повна її відсутність зафіксована у низці громад, зокрема: Грабовецько-Дулібівська, Мурованська, Сокільницька громади фактично не мають заповідних територій, а в Ралівській, Червоноградській, Добротвірській, Меденицькій та Жовтанецькій площа природоохоронних територій не перевищує 1,0 га. Це вказує на необхідність активізації роботи зі збереження цінних природних територій на місцевому рівні.

Найбільша кількість об’єктів ПЗФ зосереджена у Львівській ТГ (60 об’єктів), що відображає різноманіття природоохоронних територій у межах урбанізованої агломерації.

Що важливо робити громадам для збереження біорізноманіття:

• •      враховувати дані картосхеми під час просторового планування та землекористування;
• •      ініціювати створення нових об’єктів ПЗФ у громадах з низьким рівнем заповідності;
• •      забезпечувати дотримання режимів охорони існуючих територій ПЗФ;
• •      проводити інвентаризацію цінних природних ділянок у співпраці з науковими установами;
• •      підвищувати екологічну обізнаність мешканців громад.

 Враховуючи зазначене вище, звертаємо увагу, що картосхема може використовуватися як довідковий та аналітичний матеріал у роботі громад, профільних установ і зацікавлених сторін у сфері охорони довкілля.