У форматі онлайн-обговорення сьогодні відбулося засідання комітету Професійної асоціації екологів України з питань боротьби зі зміною клімату та адаптації до змін за темою «Другий національно-визначений внесок України до Паризької угоди: зміна парадигми чи обмеження для розвитку?»

Серед керівництва департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації участь в обговоренні взяв Руслан Гречаник. Під час зустрічі обговорили основні задачі Уряду та Парламенту України в найближчій перспективі для впровадження дієвих інструментів екологізації та декарбонізації економіки України, перспективи промислової еко-трансформації в Україні на найближче десятиліття, потенційні цілі для другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди.

Нагадаємо, Стаття 4. Паризької угоди: «1. Для досягнення довгострокової глобальної температурної цілі, що визначена у статті 2, Сторони мають на меті якомога швидше досягти глобального піку викидів парникових газів, визнаючи, що досягнення такого піку потребує більш тривалого часу для Сторін – країн, що розвиваються, а також згодом домогтись швидких скорочень відповідно до найкращих наявних наукових знань для того, щоб досягти балансу між антропогенними викидами із джерел та абсорбцією поглиначами парникових газів у другій половині цього століття на основі справедливості та у контексті сталого розвитку і зусиль з викорінення бідності.
2. Кожна зі Сторін повинна готувати, повідомляти та підтримувати послідовні національно визначені внески, що вона має намір досягти. Сторони повинні вживати внутрішні заходи для пом’якшення зміни клімату з метою досягнення цілей таких внесків.
3. Кожен наступний національно визначений внесок Сторони буде прогресом у порівнянні з поточним національно визначеним внеском та відображати її найбільш можливі амбіції, відображаючи її спільну, але диференційовану відповідальність, а також відповідні можливості у світлі різних національних обставин.
4. Сторонам – розвиненим країнам слід продовжувати відігравати провідну роль через встановлення цільових показників абсолютного скорочення викидів у масштабах усієї економіки. Сторонам – країнам, що розвиваються, слід продовжувати посилювати свої зусилля щодо пом’якшення зміни клімату, і вони заохочуються до переходу згодом до цільових показників обмеження або скорочення викидів у масштабах усієї економіки у світлі різних національних обставин.
5. Підтримка має надаватися Сторонам – країнам, що розвиваються, для реалізації цієї статті відповідно до статей 9, 10 та 11, визнаючи, що більша підтримка Сторін – країн, що розвиваються, дозволить підвищити амбітність їхніх дій…»