Нарада щодо екологічної мережі Українських Карпат

Нещодавно у м. Києві Державною службою заповідної справи Мінприроди України була проведена нарада за результатами міжнародного проекту „Екологічна мережа в Карпатах”, на якій було представлено модель екологічної мережі Українських Карпат.

 

У нараді взяли участь представники Мінприроди, Державної служби заповідної справи України, представники Держуправлінь ОНПС Львівської, Закарпатської,  Івано-Франківської, Чернівецької областей,  науковці із Державного природознавчого музею м. Львова, Інституту екології Карпат НАН України. 

 

Мета проекту:

  • підтримка Карпатської Конвенції в частині розвитку Карпат;
  • визначення біорізноманіття Карпат;
  • формування Карпатської екомережі;
  • участь Румунії і Сербії в контексті моделі екомережі всіх Карпат. Карпати в контексті Панєвропейської екологічної мережі розглядаються як ядрова зона.

 

Завдання, які стоять при розробці екологічної мережі Карпат:

  • дослідити основи біорізноманіття;
  • визначити загрози і можливості при формуванні схеми екомережі;
  • дослідити вплив клімату на з’єднуваність екокоридорів;
  • встановити роль природоохоронних територій у загальній схемі екомережі;
  • основне завдання – скоротити ризик конфлікту між людиною і природою.

 

Основні проблеми, які виникають при  формуванні екомережі Карпат:

  1. неможливо розділити гори або природу між країнами;
  2. зміна клімату;
  3. визначення форм землекористувачів, урбанізованих територій, природоохоронних територій;
  4. багато загроз є ще не оцінено;
  5. Україна керується старою класифікацією категорій заповідності;
  6. недосконалість українського законодавства.

 

Під час наради розглядалась геоінформаційна система біорізноманіття Українських Карпат. Були представлені схеми екомережі по шляхах міграції різних тварин: зубр, тетерук, бурий ведмідь та ін.

 

Головні висновки наради:

  • природні території є ключовими для розбудови екомережі;
  • необхідно запроваджувати моніторинг стану лісового господарства, сільського господарства, водно-болотних угідь;
  • є можливість створення нових транскордонних об’єктів;
  • співпраця на рівні областей. Ефективна співпраця: Міністерство → наукові установи → Держуправління.

 

За результатами учасники наради вирішили, що матеріали проекту у перекладі українською мовою необхідно передати до обласних Держуправлінь. Заходи проекту «Екологічна мережа Карпат» пропонується використовувати у подальшій роботі в областях.

0 відгуків

Залишити відгук

Хочете приєднатися до обговорення?
Не соромтеся!

Залишити відповідь